Виробничий шлюб: поняття, види, облік, причини, списання

Процедурні питання

Акт про шлюб оформляється в 3 примірниках. Перший передається в бухгалтерію, другий – в цеху, де був виявлений дефект, третій – матеріально відповідальному співробітнику. Якщо був виявлений зовнішній шлюб, акт разом з претензією надсилається виробнику. Для ствердження факту виявлення дефекту формується комісія. Її члени ставлять підписи в кінці документа.

Помилки при управлінні якістю

Багато керівників, на жаль, не розуміють, для чого потрібен облік виробничого браку. Вони вважають, що виникнення дефектних товарів – природний процес в ході випуску продукції. Між тим, грамотний облік браку дозволяє своєчасно виявити обставини, за яких він виникає і, відповідно, вжити заходів щодо зниження його обсягу.

Одна з поширених помилок полягає в тому, що рішення проблем якості – прерогатива виключно підприємства. Начальники цехів часто скаржаться на те, що їм доводиться працювати на обладнанні, технічно і морально зношений. Цим вони аргументують виникнення бракованих виробів і стверджують, що придбання нових агрегатів дозволить позбутися від проблеми. Між тим далеко не кожне підприємство має достатньо коштів для купівлі модернізованого обладнання. Однак, як показує досвід багатьох компаній, навіть без великих капвкладень цілком можна скоротити кількість бракованих виробів. Це досягається за рахунок налагодження більш ефективних технологічних операцій.

Типовий відповідь технологів і менеджерів на питання про шлюб – складно виявити його причини. Зрозуміло, що такі ситуації мають місце на підприємстві. Однак у більшості випадків причини появи браку не тільки не складно виявити, але і можна згрупувати за загальними ознаками. Як правило, дефекти виникають при порушенні технологічного процесу, по недогляду, недбалості, внаслідок використання неякісної сировини. При групуванні обставин велике значення буде мати грамотний облік бракованої продукції.

Ще одна досить поширена помилка полягає в побоюваннях, що усунення дефектів може зайняти тривалий час. Як правило, цей аргумент використовується при поясненні причин занадто повільної системної роботи або повної її відсутності. Між тим практика підтверджує дію принципу Парето. Згідно з ним, на 20 % виробничих проблем припадає 80 % бракованих виробів. Відповідно, при усуненні найбільш істотних збоїв можна значно скоротити обсяг дефектної продукції.