Вік виходу на пенсію в Росії та інших країнах

У пріоритеті – підвищення працездатності

Одним з пріоритетів має стати питання про те, як зберегти працездатність. За даними Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСД) серед країн, населення яких продовжує залишатися працездатним після досягнення пенсійного віку, лідирують Японія, Ісландія, Швейцарія та Ірландія. Найнижчі показники у «рейтингу» працездатності населення – у Бельгії, Італії, Німеччини та Іспанії.

Навіть якщо не враховувати таке сумне обставина, що деякі громадяни не доживуть до пенсійного віку, бо навіть зараз в Росії до цього моменту не доживає половина чоловіків, то наступною проблемою є труднощі з працевлаштуванням. Адже вже зараз важко влаштуватися на роботу в передпенсійному віці, так як деякі роботодавці оцінюють осіб, які приймаються на роботу, в першу чергу за віковим цензом, хоча це не завжди відповідає реальній оцінці їх професіоналізму.

Зарубіжний досвід

Природним чином виникає питання про джерело доходів цієї категорії громадян. Піднімаючи пенсійний вік, держава повинна вжити заходів на забезпечення зайнятості осіб передпенсійного віку. З цього питання може бути використаний досвід Нової Зеландії. Виважена економічна політика держави дозволила за 9 років підняти рівень зайнятості населення, досягла 60 років, з 33% до 64% для чоловіків, і з 16% до 42% для жінок, а в підсумку – відносно безболісно підняти пенсійний вік до 65 років.

У РБ і РФ пенсійний вік диференційований за ознакою статі. Для жінок він встановлений на 5 років нижчий, ніж для чоловіків. У більшості розвинених країн цей показник однаковий. Політики та фахівці в галузі права соцзабезпечення все частіше пропонують встановлювати однаковий пенсійний вік. Свої пропозиції вони аргументують тим, що в Японії, Німеччині, США, Канаді, Латвії, Естонії та деяких інших країнах пенсійний вік не диференційований за ознакою статі, а також тим, що тривалість життя жінок у більшості країн на 6-12 років більше, ніж у джентльменів, і вони знаходяться на пенсії більший термін, ніж чоловіки, тобто їх заслужений відпочинок більш тривалий.

Відмінностей у віці не повинно бути, якщо виходити з принципу рівності прав застрахованих осіб в пенсійному страхуванні. Але, враховуючи, що на жінок падає основне навантаження з виховання дітей і ведення домашнього господарства, на думку геронтологів, доцільно зберегти для них знижений вік виходу на пенсію.