Відмова прокурора від обвинувачення. Учасники кримінального процесу

Процесуальне оформлення

В законодавстві передбачається, що в разі відмови від обвинувачення виробництво або переслідування стосовно громадянина повинно припинятися по відповідним підставах, про що виноситься постанова (визначення). Деякі юристи вважають даний підхід не зовсім вірним.

Оскільки відмова за реабілітуючими мотивами заявляється в кінці розгляду, згоду з ними суду доцільніше сформулювати не визначенням, а рішенням (виправдувальним вироком), вказавши його в описово-мотивувальної частини.

Якщо ж процесуальна дія прокурора обумовлено нереабілітуючими (“технічними”) підставами, у цьому разі суд може припинити провадження/переслідування своєю постановою (ухвалою).

Слід враховувати, що припинення справи не перешкоджає подальшому пред’явлення і розгляду позову в рамках цивільного судочинства.

Ст. 24 КПК

Згідно з нормою, порушену справу повинно припинятись при:

• Відсутність події злочину або складу посягання в діях особи.
• Встановлення факту смерті обвинуваченого/підозрюваного. Винятком є виробництво, спрямоване на реабілітацію померлої.
• Відсутності заяви жертви злочину, якщо виробництво має порушуватися на підставі цього документа. Винятки передбачені в 4 частини 20 статті КПК.
• Відсутність судового висновку про наявність ознак посягання в діях одного із суб’єктів, зазначених у п. 2, 2.1 ч. 1 448 норми Кодексу, або згоди РФ, Держдуми, кваліфікаційної судової колегії на порушення справи/залучення в якості обвинуваченого однієї з осіб, присутнього в переліку п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 448.

Припинення справи здійснюється слідчим на підставі постанови прокурора. Слідчий складає процесуальний документ, у якому вказує:

• Дату і місце винесення.
• Посада, Ф. В. О. особи, який його оформив.
• Підстави для порушення провадження з посиланнями на конкретні статті КК.
• Результати слідства із зазначенням інформації про громадян, щодо яких воно велося.
• Заходи, що застосовувалися до осіб.
• Посилання на норми, на підставі яких справа припиняється.
• Рішення про скасування запобіжних заходів та забезпечення.
• Відомості про долю речових доказів.
• Правила оскарження постанови.

Копія документа направляється прокурору, за винятком випадків, встановлених ст. 25.1 КПК.