Відмова прокурора від обвинувачення. Учасники кримінального процесу

Інтереси потерпілого

Вони виявляються в істотній мірі ущемленими при відмові прокурора (навіть часткове) від обвинувачення. Потерпілий, відповідно до положень закону, має право підтримувати обвинувачення разом з посадовою особою. Але при відмові останнього виробництво припиняється незалежно від волі жертви злочину. Як показує практика, прокурор свої дії з потерпілим не погоджує і часто навіть не повідомляє його про них.

Фактично законодавство позбавляє жертву злочину можливості самостійно захищати свої інтереси.

Пояснення ВС

Пленарним постановою № 1 від 5 березня 2004 р. суд підтвердив, що часткова/повна відмова від обвинувачення в процесі розгляду, пом’якшення його зумовлює винесення рішення у відповідності з думкою державного обвинувача. Обумовлюється це тим, що кримінальне провадження базується на принципі рівноправності та змагальності, а формулювання і підтримання обвинувачення забезпечується держобвинувачем. Як видно, у поясненнях Пленуму про інтереси потерпілого нічого не сказано.

У цій же постанові суд вказує, що державний обвинувач, керуючись законодавством, зобов’язаний викласти мотиви своєї відмови або пом’якшення обвинувачення, наводячи посилання на відповідні норми права. Інстанція, яка розглядає справу, в свою чергу, зобов’язана вивчити думку прокурора в засіданні, в тому числі в рамках судових дебатів. Підсумки обговорення позиції держобвинувачення повинні бути відображені у протоколі засідання. Крім того, в постанові пояснюється, що рішення, винесене у зв’язку з відмовою від обвинувачення чи його пом’якшення, може бути оскаржені сторонами виробництва.

Як випливає з наведеної вище інформації, потерпілий має лише одну можливість захистити свої інтереси – оскаржити судовий акт. Однак на практиці ні судові дебати, ні подальше оскарження рішення не змінює становища жертви злочину, і інтереси потерпілого так і залишаються порушеними.