Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 р. Міжнародне право

Порушення

4 листопада 1979 р. групою студентів було захоплено представництво США в Тегерані. Співробітників посольства взяли в заручники, чим порушили їх недоторканність та імунітет. Сполучені Штати, у свою чергу, направили звернення в Міжнародний суд при ООН. В середині грудня ця інстанція винесла постанову, в якій визначалися тимчасові заходи, що підтверджують обов’язковість недоторканності та імунітету. Слід сказати, що до прийняття Конвенції такого роду порушення зустрічалися досить часто. Один з прикладів, зокрема, описаний в книзі В. М. Бережкова. Він розповідає про грубе порушення німецькими властями імунітетів і привілеїв послів. У книзі описуються події, при яких есесівці вривалися в представництво, захоплювали співробітників і відвозили на допити, намагаючись вивідати таємні відомості.

Забезпечення захисту

Країна перебування зобов’язана навіть при початку збройного конфлікту забезпечити швидкий виїзд осіб, які користуються імунітетом та привілеями, які не є громадянами цієї держави. Це ж положення поширюється і на членів їх сімей незалежно від громадянства. Таким чином, звичай, що існував тисячоліттями, придбав офіційний нормативний характер. При реалізації цього положення держава перебування має зокрема забезпечити представників посольства та членів їх сімей перевізними засобами для них самих та майна, що перебуває з ними.