Умовний термін – попередження або покарання?

Не можна зарікатися від тюрми. Ніхто в житті ні від чого не застрахований, і людина іноді здатна на найнесподіваніші вчинки, такі як крадіжка, аварія, заподіяння тілесних ушкоджень. Частіше такі події тягнуть за собою подальші розгляди, судові тяганини і навіть арешт майна злочинця, в залежності від ситуації. Але в будь-якому випадку, якщо є злочинець, то буде і покарання.

Визначення поняття умовного терміну

У кримінальному праві поняття “умовний термін” (або умовне засудження) має на увазі під собою знаходження засудженого на волі, без реального відбування терміну покарання в місцях позбавлення волі. Фактично судимість тобто, термін відбування є, але от знаходження будь – яке зручне для злочинця.

Весь умовний термін засудженого контролює уповноважений державний орган, який здійснює нагляд за виправленням поведінки засудженого і всіляко допомагає йому перевиховатися. Бажано, щоб за цей час засуджений проявив себе у громадських роботах і зарекомендував себе як надійний особистість. Ці риси характеру по закінченні умовного терміну обов’язково будуть занесені в характеристику.

У разі ухилення від виконання зобов’язань, покладених на нього, вчинення злочину чи правопорушення умовний термін замінюється на реальний і засуджений укладається під варту. Таке рішення виносить суд. Подані апеляції на таке рішення, згідно практиці, завжди відхиляються і залишаються не задоволеними.

Якщо засуджений старанно вів себе протягом умовного терміну, зміг довести інспекторам контролюючого органу, що він виправився, то по закінченні терміну всі обмеження автоматично знімаються і через суд погашається судимість. Але якщо надалі буде потрібно довідка про судимість (наприклад, для працевлаштування або дозволу на придбання, зберігання і використання зброї), то в цій довідці вказано, що громадянин мав судимість, відбув умовний термін, обмеження і судимість знято та погашені.