Умовний термін – попередження або покарання?

Слідство і суд

Законодавством передбачено цілий ряд статей у Кримінальному кодексі, санкції за якими дозволяють злочинцеві відбутися лише умовним терміном. Існує 4 ступеня тяжкості злочинів: малий, середній, тяжкі та особливо тяжкі, і умовний термін передбачений тільки для злочинів невеликої ступеня тяжкості, де сума завданої матеріальної шкоди становить не більше 20000 рублів. Головною умовою перебування на волі після вчинення злочину є відсутність судимості і навіть залучення незначним злочинів (наприклад, адміністративних). В такому разі може бути призначено таке покарання, як умовний термін з випробувальним терміном.

Слідчий, у провадженні якого перебуватиме на розслідуванні кримінальну справу, уважно вивчатиме особу й поведінку обвинуваченого, наявність схильності до алкоголізму або вживання наркотиків. Після закінчення кримінального слідства до справи буде підкладена характеристика, дана дільничним інспектором. На дану характеристику суд зверне уваги при винесенні вироку.

Контроль виконання вироку

Після того як суд відбувся і обвинувачений став засудженим, а замість позбавлення волі йому призначено покарання у вигляді умовного терміну, то наступним і останнім дією суду, передбаченим кримінальним процесом, буде приведення покарання у виконання. Оскільки при реалізації даного права можуть виникати проблеми, то суд зобов’язаний контролювати правильне виконання вироку, одночасно з цим здійснюючи контроль і реалізацію своїх рішень з наступних питань:

• приведення вироку у дії після вступу його в законну силу;
• виконання вироку і приведення його в дію щодо виправдання або звільнення з-під варти – негайне приведення такого вироку в дію може бути прямо у залі суду;
• здійснення безпосереднього контролю за приведенням вироку у дію, а також вирішення всіх питань, пов’язаних з неможливістю миттєвого виконання.