Умовний термін – попередження або покарання?

Не можна зарікатися від тюрми. Ніхто в житті ні від чого не застрахований, і людина іноді здатна на найнесподіваніші вчинки, такі як крадіжка, аварія, заподіяння тілесних ушкоджень. Частіше такі події тягнуть за собою подальші розгляди, судові тяганини і навіть арешт майна злочинця, в залежності від ситуації. Але в будь-якому випадку, якщо є злочинець, то буде і покарання.

Визначення поняття умовного терміну

У кримінальному праві поняття “умовний термін” (або умовне засудження) має на увазі під собою знаходження засудженого на волі, без реального відбування терміну покарання в місцях позбавлення волі. Фактично судимість тобто, термін відбування є, але от знаходження будь – яке зручне для злочинця.

Весь умовний термін засудженого контролює уповноважений державний орган, який здійснює нагляд за виправленням поведінки засудженого і всіляко допомагає йому перевиховатися. Бажано, щоб за цей час засуджений проявив себе у громадських роботах і зарекомендував себе як надійний особистість. Ці риси характеру по закінченні умовного терміну обов’язково будуть занесені в характеристику.

У разі ухилення від виконання зобов’язань, покладених на нього, вчинення злочину чи правопорушення умовний термін замінюється на реальний і засуджений укладається під варту. Таке рішення виносить суд. Подані апеляції на таке рішення, згідно практиці, завжди відхиляються і залишаються не задоволеними.

Якщо засуджений старанно вів себе протягом умовного терміну, зміг довести інспекторам контролюючого органу, що він виправився, то по закінченні терміну всі обмеження автоматично знімаються і через суд погашається судимість. Але якщо надалі буде потрібно довідка про судимість (наприклад, для працевлаштування або дозволу на придбання, зберігання і використання зброї), то в цій довідці вказано, що громадянин мав судимість, відбув умовний термін, обмеження і судимість знято та погашені.

Слідство і суд

Законодавством передбачено цілий ряд статей у Кримінальному кодексі, санкції за якими дозволяють злочинцеві відбутися лише умовним терміном. Існує 4 ступеня тяжкості злочинів: малий, середній, тяжкі та особливо тяжкі, і умовний термін передбачений тільки для злочинів невеликої ступеня тяжкості, де сума завданої матеріальної шкоди становить не більше 20000 рублів. Головною умовою перебування на волі після вчинення злочину є відсутність судимості і навіть залучення незначним злочинів (наприклад, адміністративних). В такому разі може бути призначено таке покарання, як умовний термін з випробувальним терміном.

Слідчий, у провадженні якого перебуватиме на розслідуванні кримінальну справу, уважно вивчатиме особу й поведінку обвинуваченого, наявність схильності до алкоголізму або вживання наркотиків. Після закінчення кримінального слідства до справи буде підкладена характеристика, дана дільничним інспектором. На дану характеристику суд зверне уваги при винесенні вироку.

Контроль виконання вироку

Після того як суд відбувся і обвинувачений став засудженим, а замість позбавлення волі йому призначено покарання у вигляді умовного терміну, то наступним і останнім дією суду, передбаченим кримінальним процесом, буде приведення покарання у виконання. Оскільки при реалізації даного права можуть виникати проблеми, то суд зобов’язаний контролювати правильне виконання вироку, одночасно з цим здійснюючи контроль і реалізацію своїх рішень з наступних питань:

  • приведення вироку у дії після вступу його в законну силу;
  • виконання вироку і приведення його в дію щодо виправдання або звільнення з-під варти – негайне приведення такого вироку в дію може бути прямо у залі суду;
  • здійснення безпосереднього контролю за приведенням вироку у дію, а також вирішення всіх питань, пов’язаних з неможливістю миттєвого виконання.

Кримінально-виконавча інспекція

Реалізувавши свої права, суд передає вирок в кримінально-виконавчу інспекцію, яка безпосередньо займається виконанням кримінального покарання щодо осіб, взятих під варту. Кримінально-виконавча інспекція, отримавши вирок, починає своє наглядова виробництво.

Юрисдикція інспекції:

  • умовно засуджені;
  • підозрювані і обвинувачені, щодо яких слідчий обрав запобіжний захід – домашній арешт.

Основний напрямок роботи – здійснення контролю над особами, які отримали умовний термін, а також контроль виконання ними таких видів покарання:

  • прийняття безпосередньої участі у виправних роботах;
  • відвідування обов’язкових робіт;
  • обмеження трудової діяльності – засуджений не має права займатися певною діяльністю або займати певні посади;
  • зміни виду покарання на взяття під варту у разі порушення засудженим покладених на нього прав та обов’язків.

Закінчення строку

Після закінчення умовного терміну у засудженого є можливість зняти і погасити судимість у встановленому законом порядку через суд, шляхом подачі подання.

Держава через надання можливості своєму громадянину виправити свою поведінку і усвідомити помилки, дає шанс залишитися на волі після вчинення злочину. З одного боку – це покарання. Але з іншого, злочинець залишився на волі. Він, як і інші громадяни, має можливість жити у себе вдома, продовжувати працювати, займатися хобі і не бути обмеженим у просторі. Тим самим злочинець, отримуючи шанс не бути ізольованим від суспільства, повинен правильно використовувати його та сприйняти, як попередження.