Угоди з неповнолітніми. Поняття, види та форма правочинів. Глава 9 ЦК РФ Угоди
Операцією з ДК РФ називається процес, що змінює або припиняє права і обов’язки громадянина. Ознаками угоди є:
- угодою можуть вважатися тільки дії людей;
- ці дії повинні бути правомірними;
- дії ці спеціально спрямовані на виникнення, припинення або зміна цивільних прав;
- метою угоди є задоволення майнових і духовно-моральних потреб.
В яких випадках потрібне нотаріальне посвідчення правочину? Розберемося.
Склад
Поняття складу угоди передбачає наявність певної сукупності обставин, наявність яких обов’язково в кожній з угод, а в результаті зміни та усунення їх, можуть настати не ті наслідки, на які особа розраховувала при здійсненні даної операції. Під об’єктивною стороною складу угоди розуміються наміри сторін про укладення договору. Це волевиявлення сторін. Воно може бути прямим, тобто вчинено особою усно або письмово, особисто або непрямим, тобто від імені особи, яка бажає здійснити операцію, виходять дії, які не можна тлумачити інакше, як намір здійснити операцію. Суб’єктивними елементами складу угоди називаються обставини, які характеризують суб’єкти. Угоди з неповнолітніми розглянемо докладніше в даній статті.
Які бувають?
Вони поділяються на види залежно від того, скільки осіб виявляють бажання брати участь в угоді. Таким чином, угода може бути одностороння, двостороння та багатостороння. Також існує підрозділ на види залежно від того, чи справляється плата за договором або виконання умов договору ведеться на безкоштовній основі. Тобто вона може бути оплатній (передбачена оплата при виконанні умов договору) і безоплатній (зобов’язання згідно з договором виконуються без оплати і без якого-небудь майнового відшкодування).
Крім цього, операції по ГК РФ поділяються згідно з моментом їх виникнення: реальні, тобто вчиняються, якщо річ передається однією із сторін правочину; консенсуальні, тобто можливість їх здійснення здійснюється в момент, коли досягнуто угоду про здійснення угоди. Вона може бути також безстроковою, тобто не визначено час, коли вона вступає в дію, і той час, коли припиняється, і термінової, з визначенням моменту початку дії або моменту її припинення.
Угоди з неповнолітніми проводяться досить часто.
Форма
Під формою угоди розуміється вираження волі учасників угоди до її здійснення. У законі передбачаються два різновиди: усна та письмова. Усний висновок можливо в будь-якому випадку, при дотриманні деяких умов:
– коли закон або угода сторін не встановили в обов’язковому порядку письмову форму;
– коли виконання угоди відбувається при факті самого їх вчинення (виняток становлять угоди, потребують засвідчення нотаріуса, а також угоди, що вважаються недійсними, якщо вони укладені не в письмовій формі);
– вчинення правочину в якості виконання письмової форми договору, а також при наявності угоди сторін про те, що можливе виконання в усній формі.
Всі інші випадки передбачають укладення договору в письмовій формі.
Як її укладати?
Висновок простої письмової угоди здійснюється за допомогою складання одного документа, який підписують усі зацікавлені сторони. Наявність письмової форми необхідно:
– при укладанні угод, учасниками яких виступають юридичні особи;
– при укладанні угод між громадянами, якщо сума становить понад десяти мінімальних окладів.
Якщо письмова форма не дотримана, то це може позбавити сторони можливості при оспорюванні, робити посилання на умови договору, однак це не може позбавити їх права користуватися письмовими або іншими доказами. У деяких випадках простого письмового оформлення недостатньо, потрібно завірення нотаріусом або проведення державної реєстрації правочинів. Обов’язкове засвідчення за допомогою нотаріуса вимагається у разі здійснення операції, пов’язаної з іпотекою нерухомості, заставними зобов’язаннями, договорами ренти при оформленні довічного утримання, а також у тих випадках, коли це передбачено угодою сторін. Державна реєстрація обов’язкова при здійсненні всіх операцій із землею та іншою нерухомістю.
Укладення угод з неповнолітніми
У російському законодавстві визначено, що неповнолітнім громадянин вважається до досягнення 18-річного віку. Цивільний кодекс поділяє неповнолітніх на дві категорії: малолітні діти, які не досягли 14 років; неповнолітні – віком від 14 до 18 років. Підлітки, що перебувають у другій групі, відрізняються від першої тим, що наділені великою кількістю прав в разі укладення цивільно-правових договорів. Підліткам віком від 14 до 18 років дається право брати участь в укладенні угод: вони можуть самі укладати договори, розписуватися в документах та ін Але всі подібні дії відбуваються при наявності згоди в письмовій формі, цього батьками або законними представниками. У малолітніх громадян таких прав немає, замість них ці права здійснюються з батьків або іншим законним представником.
Законний представник
При здійсненні угод, скоєних неповнолітніми, в яких одним з учасників буде дитина, необхідно спочатку визначити його законного представника. Тобто тієї людини, який фактично буде брати участь в угоді, і якими документами це повинно бути підтверджено. Отже, законними представниками дитини можуть бути: мати і батько, усиновитель, опікун (якщо малолітня дитина) і опікун (якщо мова йде про підлітків від 14 до 18 років). Саме ці громадяни можуть вчиняти від імені дитини всі юридичні дії.
Підтвердження повноважень
У законних представників повинні бути документи, які свідчать про наявність таких повноважень. У батьків це паспорт і свідоцтво про народження дітей. У усиновлювачів таким документом є свідоцтво про усиновлення. У опікунів і піклувальників – документи, видані в органах місцевого самоврядування. При вихованні дитини в прийомній сім’ї необхідно надання документа, що підтверджує передачу дитини у прийомну сім’ю, що видається органами опіки. При проживанні дитини у державних установах опікуном дитини вважається керівник цього закладу. І він може діяти в інтересах опікуваного.
Підстава
В якості підстави В даному випадку виступає рішення відповідного органу про те, що дитина поміщений у дану установу. Державна реєстрація угод з об’єктом нерухомості, оформлення заяви та інших необхідних документів від імені підлітків, які не досягли 14 років, здійснюється законними представниками, ними ж і підписуються договори. Підлітки у віці від 14 до 18 років підписують договори і подають заяви на державну реєстрацію прав самостійно.
Документи
Крім вищезазначених документів при реєстрації прав повинні бути надані й інші документи, а саме:
– документи, які підтверджують наявність повноважень у законного представника неповнолітнього;
– документи, які підтверджують права неповнолітніх у віці від 14 до 18 років на розпорядження майном в самостійному порядку (рішення, видане органом опіки та піклування або судом про те, що неповнолітній, який досяг 16-річного віку, визнаний повністю дієздатним, а також свідоцтво про укладання шлюбу неповнолітніми);
– згода у письмовій формі законного представника на укладення угоди підлітками у віці від 14 до 18 років;
– письмовий дозвіл, виданий органами опіки та піклування про розпорядженні законних представників майном дитини до 14 років;
– письмовий дозвіл, виданий органами опіки про надання згоди законному представникові неповнолітнього від 14 до 18 років, розпоряджатися майном.
Підстави недійсності угод цікавлять багатьох.
Неподання всіх позначених документів тягне відмову в проведенні процедури реєстрації.
Коли потрібна згода?
Згода органів опіки потрібно в наступних випадках:
– при здачі майна, яке належить неповнолітньому, в оренду;
– у разі відчуження або передачі майна дитини за договором безоплатного користування;
– при передачі майна в заставу;
– при відмові від належних прав неповнолітнім;
– при розділі майна неповнолітніх;
– при угодах, виконання яких призведе до зменшення майна дитини;
– при відчуженні житлового приміщення, в якому проживають опікувані родини власників цих приміщень або залишилися без піклування неповнолітні члени сім’ї власника, у випадку, якщо порушені права та інтереси таких осіб. Також всі підтверджуючі документи при нотаріальному посвідченні угоди необхідні при отриманні спадщини дитиною або майна за договором дарування.
Заборони
На вчинення правочинів за участю неповнолітніх громадян встановлені деякі заборони. За російським законодавством опікуни, піклувальники, їх дружини і чоловіки, а також близькі родичі не мають права на вчинення угод з підопічними (виняток становить передавання підопічним майна за договором дарування або у безоплатне користування). Порядок укладання угоди повинен дотримуватися в обов’язковому порядку.
Крім цього, законом заборонено представляти інтереси підопічних під час укладення угод або в судових справ між підопічним і чоловіком або близькими родичами опікуна. Наприклад, законом заборонено продаж квартири, яка належить дитині, за якого здійснює дії матір, батькам матері або іншим родичам. Виходить, що здійснення відплатних угод в даному випадку заборонено, незалежно від того, набуває дитина або відчужує майно. В таких ситуаціях можлива тільки дарування. Ще одним правилом є заборону на дарування від імені дитини майнових прав законним представникам.
Підстави недійсності угод розглянемо нижче.
Недійсність
У законодавстві встановлені підстави, при наявності яких операції з участю неповнолітніх можуть бути визнані недійсними:
– укладення угоди дитиною, яка не досягла 14 років;
– укладення угоди підлітком віком від 14 до 18 років у відсутність письмового дозволу батьків або законного представника.
Здійснюючи операції з неповнолітніми, необхідно пам’ятати про те, що законодавством для таких випадків встановлено ряд обмежень, і це слід враховувати.
