Цивільно-правові зобовязання: види. Відповідальність за порушення цивільно-правових зобовязань

Цивільний кодекс дає детальне визначення поняття «зобов’язання». Під ним мається на увазі, що боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію або утриматись від його виконання. У свою чергу, кредитор має право вимагати виконання обов’язку від боржника. Звідси нескладно зробити висновок, що цивільно-правовим зобов’язанням є різновид соціальних відносин, юридично зв’язують між собою його учасників.

Обов’язки, які покладаються договором

Незважаючи на схожість понять «договір» і «зобов’язання», сприймати їх рівнозначними не можна. По-перше, зміст зобов’язання набагато ширше, ніж суть договору, адже перші виникають з договорів, так і з юридичних фактів. По-друге, види цивільно-правових зобов’язань можна виділити, виходячи з підстав для їх виникнення. Так, їх умовно поділяють на дві категорії – договірні і позадоговірні.

До першої групи відносять зобов’язання, що витікають із змісту певної угоди. Його учасники самі встановлюють права і обов’язки в межах юридичного поля. Цивільно-правові зобов’язання, виникнувшими з окремих фактів, називаються позадоговірними. Найчастіше їх зміст визначено законом, а в деяких випадках – волею суб’єкта. У свою чергу, позадоговірні зобов’язання виходять з:

• угод, оформлених в односторонньому порядку;
• вчинення неправомірних дій;
• подій.

Односторонні угоди і випливають з них зобов’язання

Головною особливістю зобов’язань, що випливають із односторонніх угод, є їх визначення волею суб’єкта, що становить договір. Самим явним прикладом можна назвати заповіт. Будучи односторонньою угодою, укладеної спадкодавцем, вона наділяє правами і обов’язками спадкоємців з моменту їх вступу в спадщину.

До тієї ж категорії слід віднести адміністративні акти. Однак тут забезпечення виконання цивільно-правових зобов’язань відбувається на державному рівні і залежить від конкретної владної структури, що видає документ.

Які зобов’язання виникають при незаконної діяльності?

Інші види юридичних зобов’язань виникають із неправомірних дій громадян і організацій. Порушуючи ту чи іншу законодавчу норму, фізичні та юридичні особи купують зобов’язання у разі заподіяння шкоди життю або здоров’ю громадянина, а також в результаті незаконного збагачення. На відміну від домовленостей, які виникають внаслідок односторонніх угод, зміст неправомірних дій строго окреслене законодавством, а сторони мають конкретні ролі: одна з них – кредитор, друга – боржник. Зобов’язання, що з’явилося в результаті заподіяння шкоди, полягає в необхідності винної сторони відшкодувати її в повному обсязі. В такому випадку потерпілого вважають кредитором, а винуватця – боржником.

В деяких передбачених законом випадках обов’язок відшкодувати шкоду покладається на іншу особу, винну в заподіянні шкоди. Наприклад, за заподіяну найманим працівником шкоди буде відповідати роботодавець, а якщо винуватцем є представник адміністрації, то відшкодування збитків відбувається за рахунок бюджету відповідного регіону, державної скарбниці.

Відповідальність за незаконне збагачення

Поняття і вид цивільно-правових зобов’язань, виниклих з безпідставного збагачення, автоматично передбачає зародження обов’язки повернення майна особою, завладевшим їм нелегітимним способом. До даної категорії відносять:

• несплачені податки;
• доходи, одержувані від підприємницької діяльності, здійснюваної без проходження відповідної реєстраційної процедури;
• упущену вигоду;
• прибуток, отриманий при незаконному утриманні майна.

Таким чином, зобов’язання покладаються на особу, обогатившееся незаконним шляхом. Повернути потрібно майно в натурі або відшкодувати збитки, відповідні первісної вартості майна, вираженої в грошовому еквіваленті на момент придбання, а також всі недоотримані з вини боржника доходи.

Обов’язки, що передаються у спадок

Якщо розглядати події як підстави для виникнення зобов’язань і цивільно-правової відповідальності, варто відзначити, що їх настання дійсно здатне спричинити за собою юридичні наслідки в силу закону або укладеного між сторонами угоди. Наприклад, смерть людини є тим самим обставиною, у зв’язку з яким його права власності переходять до спадкоємців у відповідності з нормативно-правовими актами. Разом з тим спадкоємці, вступаючи у спадок, стають власниками боргів спадкодавця, відповідати за якими доведеться в межах вартості перейшов майна. Саме тому кредитори мають право вимагати від спадкоємців виконання всіх договірних зобов’язань, належать спадкодавцеві.

Страховий випадок як підставу для виконання зобов’язань

Один з видів цивільно-правових зобов’язань виникає перед страховою компанією внаслідок стихійного лиха або нещасного випадку. Однак пред’явити вимоги до організації фізична або юридична особа має право лише за наявності попередньо укладеного договору особистого або майнового характеру. В угоді має бути передбачена ймовірність настання певної події, яка іменується страховим випадком. Боржником таких правовідносинах стає страховик, а кредитором – застрахована особа.

Невиконання обов’язків: чим загрожує боржнику?

Відповідальність за порушення цивільно-правових зобов’язань – захід впливу на боржника, який відмовляється від виконання своїх обов’язків, і характеризується настанням невигідних наслідків для нього (зокрема, скороченням майнових благ) у зв’язку із стягненням збитків, відсотків за користування чужими грошима, неустойкою при невиконанні зазначених умов угоди. При невиконанні або виконанні зобов’язань неналежним чином боржник зобов’язаний відшкодувати кредитору всі понесені збитки, обумовлені в договорі або встановлені законом. У деяких випадках настає обмежена відповідальність.

Якщо боржник не передає в строк ту чи іншу річ у власність або господарське користування, що визначено договором, кредитор має право вимагати примусового відбирання і передачі даного об’єкта або відшкодування понесених збитків.

Фактичні підстави для настання відповідальності боржника

На законодавчому рівні затверджено умови, при настанні яких виникає майнова відповідальність – обставини, відсутність або наявність яких породжує собою цивільну відповідальність. Від них залежать також і способи виконання цивільно-правових зобов’язань. Умовами для настання юридичної відповідальності можна назвати:

• протизаконну поведінку відповідальної особи;
• винність відповідальної особи;
• збитки, понесені кредитором;
• причинний зв’язок між поведінкою боржника і наслідками.

Протиправна поведінка має на увазі невідповідність вимогам закону виданого відповідальною особою нормативного документа, укладеної угоди та порушення його умов, що приводить до заподіяння шкоди або псування майна іншої особи.

Природно, що цивільно-правові зобов’язання не наступають при неможливості їх виконання (наприклад, при смерті боржника), заборону на виконання певної дії (бездіяльності), яке входить у зміст зобов’язань.

Вина як умова для притягнення до правової відповідальності

Якщо особа усвідомлює протиправність наслідків своєї поведінки, але при цьому не виконує умови цивільно-правових зобов’язань і договорів, для нього настає юридична відповідальність. У даному контексті величезного значення має вина боржника. Незалежно від того, умисно або з необережності особа не виконало свій обов’язок, або виконав, але неналежним чином, юридичним нормативним актом або договором передбачаються підстави для настання відповідальності.

Для визнання особи невинною необхідно підтвердження того, що для виконання цивільно-правового зобов’язання з достатньою обережністю і дбайливістю ним були вжиті всі заходи, що дозволяють здійснити те чи інше дію на належному рівні. Довести відсутність вини і виправдати себе має особа, яка порушила зобов’язання.

Вина може також прийняти форму умислу, яким у правознавстві називається умисне поведінка особи при усвідомлення протиправності своїх дій, що призводять до несприятливих наслідків. При відсутності доказів своєї невинуватості особа буде передбачатися винним. Якщо людина не міг передбачити негативних результатів своїх дій, але при цьому зобов’язаний був знати про це і навіть мати можливість запобігти їх наступ, він визнається винним по необережності.

Розглядаючи вину юридичних осіб, важливо звернути увагу на те, що тут винними будуть вважати конкретних співробітників, які вчинили протиправні дії при виконанні своїх службових обов’язків. Організація несе відповідальність перед кредитором, а винний працівник – перед компанією-роботодавцем у порядку, встановленим контрактом або законодавством у сфері праці та зайнятості.

Відповідальність за порушення договору третіми особами

Юридична відповідальність як спосіб забезпечення цивільно-правових зобов’язань може наступити не тільки для винної особи. У деяких випадках доводиться відповідати і за дії третіх осіб, якщо виконання договору було доручено їм. При неналежному виконанні зобов’язань, яке сталося з вини обох сторін угоди, настає змішаний тип юридичної відповідальності. Таким чином, судова інстанція зменшує розмір відповідальності боржника рівно настільки, наскільки винен кредитор. При однаковій ступеня вини обох учасників угоди розмір боргу скорочується вдвічі.

Заподіяння порушеннями договірних умов шкоди здоров’ю або майну також може стати умовою настання відповідальності. Перед боржником виникає обов’язок компенсувати збитки, яких зазнав кредитор внаслідок втрати або пошкодження майна, неотримання прибутку.

В яких випадках немає відповідальності за порушення зобов’язань?

У контексті зазначених вище умов настання юридичної відповідальності за порушення цивільно-правових зобов’язань варто також звернути увагу на те, що вказати на наявність вини може причинний зв’язок. Так, наприклад, перевізник не буде вважатися винним при псуванні або втраті вантажу, що сталася із-за неправильної упаковки товару відправником.

При цьому звільнити особу від настання юридичної відповідальності за невиконання обов’язків може непереборна сила або нещасний випадок. До першої категорії відносять надзвичайні обставини, відвернути які неможливо навіть при використанні сучасних технічних засобів. До таких відносять стихійні лиха (повені, землетрусу, сходження зсувів, інші природні катаклізми) та військові дії. Дія непереборної сили дозволяє звільнити від відповідальності.

Випадок вважається таким невинним порушенням зобов’язань. Якщо особа не передбачала, не могло і не повинно було передбачити негативні наслідки своєї поведінки, відповідальність з нього знімається.

Цивільно-правова відповідальність підприємця

Більш широким у порівнянні з іншими видами відповідальності, наступаючими при порушенні договірних зобов’язань, є поняття підприємницької відповідальності. При невиконанні обов’язків, передбачених угодою, винна особа буде відшкодовувати заподіяння шкоди в повній мірі, якщо не зможе довести, що причиною неналежного виконання тієї або іншої дії послужила непереборна сила або нещасний випадок.