Цивільно-правові зобовязання: види. Відповідальність за порушення цивільно-правових зобовязань
Фактичні підстави для настання відповідальності боржника
На законодавчому рівні затверджено умови, при настанні яких виникає майнова відповідальність – обставини, відсутність або наявність яких породжує собою цивільну відповідальність. Від них залежать також і способи виконання цивільно-правових зобов’язань. Умовами для настання юридичної відповідальності можна назвати:
- протизаконну поведінку відповідальної особи;
- винність відповідальної особи;
- збитки, понесені кредитором;
- причинний зв’язок між поведінкою боржника і наслідками.
Протиправна поведінка має на увазі невідповідність вимогам закону виданого відповідальною особою нормативного документа, укладеної угоди та порушення його умов, що приводить до заподіяння шкоди або псування майна іншої особи.
Природно, що цивільно-правові зобов’язання не наступають при неможливості їх виконання (наприклад, при смерті боржника), заборону на виконання певної дії (бездіяльності), яке входить у зміст зобов’язань.
Вина як умова для притягнення до правової відповідальності
Якщо особа усвідомлює протиправність наслідків своєї поведінки, але при цьому не виконує умови цивільно-правових зобов’язань і договорів, для нього настає юридична відповідальність. У даному контексті величезного значення має вина боржника. Незалежно від того, умисно або з необережності особа не виконало свій обов’язок, або виконав, але неналежним чином, юридичним нормативним актом або договором передбачаються підстави для настання відповідальності.
Для визнання особи невинною необхідно підтвердження того, що для виконання цивільно-правового зобов’язання з достатньою обережністю і дбайливістю ним були вжиті всі заходи, що дозволяють здійснити те чи інше дію на належному рівні. Довести відсутність вини і виправдати себе має особа, яка порушила зобов’язання.
Вина може також прийняти форму умислу, яким у правознавстві називається умисне поведінка особи при усвідомлення протиправності своїх дій, що призводять до несприятливих наслідків. При відсутності доказів своєї невинуватості особа буде передбачатися винним. Якщо людина не міг передбачити негативних результатів своїх дій, але при цьому зобов’язаний був знати про це і навіть мати можливість запобігти їх наступ, він визнається винним по необережності.
Розглядаючи вину юридичних осіб, важливо звернути увагу на те, що тут винними будуть вважати конкретних співробітників, які вчинили протиправні дії при виконанні своїх службових обов’язків. Організація несе відповідальність перед кредитором, а винний працівник – перед компанією-роботодавцем у порядку, встановленим контрактом або законодавством у сфері праці та зайнятості.
