Цивільно-правові зобовязання: види. Відповідальність за порушення цивільно-правових зобовязань

Односторонні угоди і випливають з них зобов’язання

Головною особливістю зобов’язань, що випливають із односторонніх угод, є їх визначення волею суб’єкта, що становить договір. Самим явним прикладом можна назвати заповіт. Будучи односторонньою угодою, укладеної спадкодавцем, вона наділяє правами і обов’язками спадкоємців з моменту їх вступу в спадщину.

До тієї ж категорії слід віднести адміністративні акти. Однак тут забезпечення виконання цивільно-правових зобов’язань відбувається на державному рівні і залежить від конкретної владної структури, що видає документ.

Які зобов’язання виникають при незаконної діяльності?

Інші види юридичних зобов’язань виникають із неправомірних дій громадян і організацій. Порушуючи ту чи іншу законодавчу норму, фізичні та юридичні особи купують зобов’язання у разі заподіяння шкоди життю або здоров’ю громадянина, а також в результаті незаконного збагачення. На відміну від домовленостей, які виникають внаслідок односторонніх угод, зміст неправомірних дій строго окреслене законодавством, а сторони мають конкретні ролі: одна з них – кредитор, друга – боржник. Зобов’язання, що з’явилося в результаті заподіяння шкоди, полягає в необхідності винної сторони відшкодувати її в повному обсязі. В такому випадку потерпілого вважають кредитором, а винуватця – боржником.

В деяких передбачених законом випадках обов’язок відшкодувати шкоду покладається на іншу особу, винну в заподіянні шкоди. Наприклад, за заподіяну найманим працівником шкоди буде відповідати роботодавець, а якщо винуватцем є представник адміністрації, то відшкодування збитків відбувається за рахунок бюджету відповідного регіону, державної скарбниці.