ТМЦ – це… Товарно-матеріальні цінності: облік, зберігання, списання

47

Загальновідома абревіатура ТМЦ – це товарно-матеріальні цінності, цілий блок коштів, іменованих оборотними активами, без яких не обходиться жоден процес виробництва продукції. Як правило, запаси є основою переробки матеріалів у продукт, вироблений в компанії. Поговоримо про ТМЦ складі, облік, рух і місці у суворій ієрархії бухгалтерського балансу.

Знайомимося з ТМЦ

Розшифровка цього поняття об’єднує загальну інформацію про виробничих запасах і включає кілька видів засобів, які класифікуються наступним чином:

• сировина і матеріали;

• запасні частини;

• напівфабрикати власного виробництва на складах;

• покупна і готова продукція;

• будівельні матеріали;

• паливо і мастила;

• зворотні відходи і корисні залишки;

• господарський інвентар;

• тара.

ТМЦ – це оборотні засоби, предмети праці, використовувані для господарських потреб, які споживаються у процесі виробництва і збільшують вартість продукту, що випускається. Запаси є найбільш ліквідними (після фінансових коштів) активами компанії. Термін ефективного використання матеріалів не перевищує 1 року.

Облік ТМЦ

Як всі активи, запаси повинні бути враховані, а для цього передбачено кілька балансових рахунків і розроблено цілий ряд уніфікованих первинних документів і регістрів синтетичного обліку. В балансі ТМЦ акумулюються у другому розділі «Оборотні активи». В ньому відображаються залишки запасів у грошовому еквіваленті на початок і кінець звітного періоду. Інформація про наявність запасів у балансі – остаточний підсумок проведеної облікової роботи, відомості про динаміку руху матеріалів відображаються в первинних документах і узагальнених регістрах – журналах-ордерах і відомостях обліку матеріалів.

Надходження

Отримання ТМЦ зазвичай здійснюється, як:

• придбання за плату від компаній-постачальників;

• взаимообразный обмін при бартерних операціях;

• безоплатна поставка від засновників або вищестоящих організацій;

• оприбуткування продукції, виробленої власними силами;

• надходження корисних залишків за демонтаж застарілого обладнання, верстатів або іншого майна.

Будь-яке надходження запасів оформляється документально. На цінності, придбані у постачальників за накладними і рахунками-фактурами, в коморі складають прибутковий ордер ф. № М-4. Він стає підставою для занесення інформації про кількість і вартості запасів в картку складського обліку ф. № М-17.

При поставках без супровідної накладної або виявленні відмінностей у вартості або кількості фактично надійшли матеріалів з інформацією в документах, що оформляють акт про приймання ф. № М-7. Складається він спеціальної повноважною комісією, яка прибуткує матеріали за фактичною наявністю і обліковими цінами. Сумарний надлишок згодом відображають як збільшення боргу підприємства-постачальника, а виявлена недостача ТМЦ – це причина для складання йому претензії.

Отримання матеріалів експедитором або іншим представником компанії-одержувача на складі постачальника оформляється видачею довіреності ф. № М-2 або М-2а – документа, що дозволяє отримати ТМЦ від імені підприємства. На прихід в комору матеріалів власного виробництва складають вимогу-накладну ф. № М-11.

Корисні залишки, що надходять від демонтажу виробничого обладнання, будівель або інших активів, оприбутковуються на склад за актом ф. № М-35, в якому указываюется об’єкт демонтажу, кількість, ціна і вартість приходуемых зворотних відходів.

Особливості ціноутворення в обліку матеріалів

Оформлені документи на прихід ТМЦ передаються бухгалтеру, який веде відповідний облік. Обліковою політикою підприємства приймається один з двох існуючих варіантів вартісного обліку запасів. Їх можуть обліковувати за фактичним або обліковими цінами.

Фактичні ціни ТМЦ – це суми, сплачені постачальникам згідно з укладеними угодами, зменшеними на вартість відшкодовуються податків, але включають в себе оплату витрат, пов’язаних з купівлею. Подібний метод обліку використовується здебільшого компаніями з невеликою номенклатурою запасів.

Облікові ціни встановлюються підприємством самостійно в цілях спрощення обліку витрат. Цей спосіб – переважний, якщо найменувань цінностей на підприємстві безліч. Відмінності між цінами розглянемо на прикладах.

Приклад № 1 – облік при застосуванні фактичної вартості

ТОВ “Арго” закуповує канцелярську продукцію для роботи офісу на загальну суму 59000 рублів з ПДВ. Бухгалтер робить записи:

Д 60 До 51 – 59 000 – оплачено рахунок.
Д 10 К 60 – 50 000 – оприбуткування ТМЦ.
Д 19 ДО 60 – 9 000 – ПДВ по придбаних запасів.
Д 26 До 10 – 50 000 – списання ТМЦ (продукція видана працівникам).

Облікові ціни

Цей метод передбачає використання балансового рахунку № 15 «Заготівля/придбання ТМЦ», за дебетом якого повинні відображатися фактичні витрати по закупу запасів, а по кредиту – їх облікова ціна.

Різниця між цими сумами списується з рах. 15 на рах. № 16 «Відхилення у вартості ТМЦ». Сумарні різниці списують (або сторнируют при негативних значеннях) на рахунку основного виробництва. При продажі запасів різниці з рахунку відхилень відображають за дебетом рах. 91/2 «Інші витрати».

Приклад № 2

ПАТ «Антей» придбало папір для роботи – 50 упаковок. В рахунку постачальника вартість покупки становить 6 195 руб. з ПДВ, тобто ціна 1 упаковки становить 105 руб. з ПДВ – 123,9 руб.

Бухгалтерські проводки:

Д 60 До 51 – 6 195 руб. (оплата рахунку).
Д 10 К 15 – 5 000 руб. (оприбуткування папери за обліковою ціною).
Д 15 До 60 – 6 195 руб. (зафіксована фактична ціна).
Д 19 До 60 – 945 руб. («вхідний» ПДВ).

Облікова вартість склала 5 000 руб., фактична – 5 250 руб., означає:

Д 16 До 15 – 250 руб. (списана сума перевищення фактичної ціни над обліковим).

Д 26 До 10 – 5 250 руб. (списано вартість паперу, переданої у виробництво).

По закінченні місяця відхилення, враховані на дебеті рах. 16, списуються на рахунки витрат:

Д 26 До 16 – 250 руб.

Зберігання ТМЦ

Не завжди зберігаються цінності відображаються на балансових рахунках у якості придбаних. Іноді в коморах компаній зберігаються матеріали, що не належать їй. Так буває, коли площі складів здають іншим підприємствам або приймають ТМЦ, що належать іншим компаніям, на відповідальне зберігання, тобто відповідають лише за збереження ТМЦ. Такі матеріали не беруть участь у виробничому процесі організації та обліковуються за балансом на рахунку 002 «ТМЦ, прийняті на відповідальне зберігання».

Передача ТМЦ на відповідальне зберігання оформляється складанням відповідних угод, які фіксують всі основні умови договору: терміни, вартість, обставини.

Вибуття ТМЦ

Рух матеріалів – нормальний виробничий процес: їх регулярно відпускають в переробку, передають для власних потреб, продажу або списання при настанні надзвичайних ситуацій. Відпуск запасів з комори також оформляється документально. Облікові документи на вибуття різні. Наприклад, передача лимитируемых матеріалів оформляється лімітно-забірною картою (ф. М-8). Коли норми витрати не встановлені, відпустку провадиться за вимогою-накладною ф. М-11. Реалізація супроводжується оформленням накладної ф. М-15 на відпуск ТМЦ на бік.

Оцінка при відпуску ТМЦ

Відпускаючи запаси у виробництво, а також при іншому вибутті ТМЦ оцінюють, застосовуючи один з методів, який в обов’язковому порядку обумовлюється обліковою політикою компанії. Застосовуються вони по кожній групі матеріалів, а діє один спосіб протягом одного фінансового року.

Оцінюють ТМЦ за:

• собівартості однієї одиниці;

• середньозваженої собівартості;

• ФІФО, тобто за ціною перших матеріалів за часом придбання.

Перший з перерахованих метод застосовується для запасів, які використовуються компаніями в неординарному порядку, наприклад при випуску виробів з дорогоцінних металів, або при невеликій номенклатурі матеріалів груп.

Найбільш поширеним способом вважають розрахунок ціни по середньої собівартості. Алгоритм такий: загальну собівартість виду або групи матеріалів ділять на кількість. У розрахунку враховуються залишки ТМЦ (кількість/сума) на початок місяця і їх надходження, тобто подібні обчислення оновлюються щомісяця.

У методі ФІФО вартість матеріалів при вибутті дорівнює величині ціни придбання по часу в більш ранні терміни. Цей спосіб найбільш ефективний за умови зростання цін і втрачає актуальність, якщо виникає ситуація провокує падіння цін.

Бухгалтерські записи при вибутті ТМЦ

Д 20 (23, 29) До 10 – передача у виробництво.
Д 08 До 10 – відпустку на будівництво госпспособом.
Д 91 До 10 – списання при продажу чи безоплатної передачі.

Аналітичний облік ТМЦ організовується у місцях зберігання, тобто в коморах, і являє собою обов’язкове ведення облікових карток по кожній позиції матеріалів. Відповідальні особи – комірники, а контролюючі – працівники бухгалтерії. Комірник по закінченні місяця виводить залишки ТМЦ по картках, де вказують рух, початкові і кінцеві сальдо, бухгалтер звіряє їх з документами і засвідчує правильність розрахунків комірника розписом в спеціальній графі картки.

У бухгалтерському обліку на основі документально оформлених операцій рахунковим працівником виводиться залишок виробничих запасів у вартісному вираженні, який і фіксується у другому розділі балансу, як вартість ТМЦ. Розшифровка залишків по кожній позиції дається у відомості по обліку матеріалів.

Comments are closed.