Система фінансового права Росії. Предмет і система фінансового права
Джерела фінансового права
Система фінансового права функціонує, таким чином, на основі положень різних нормативних джерел. Розглянемо їх специфіку. Джерела, про які йде мова, — це прийняті на рівні держави або муніципалітетів правові акти, які містять положення, що регулюють активності тих чи інших суб’єктів у сфері фінансового права. Вивчимо їх основні типи, які представлені в російській правовій системі.
Найголовніший джерело, на якому базується система фінансового права Російської Федерації — це Конституція країни. Які положення цього нормативного акта можна привести в приклад? Насамперед це норма, викладена в 57-й статті основного закону Росії, згідно з якою кожен громадянин повинен сплачувати податки і збори, які встановлені законом. Також можна привести в приклад норму, що міститься в 75-ї статті Конституції. У ній дана загальна характеристика російської податкової системі. Дані особливості фінансової галузі права характерні не тільки для РФ. Схожі правові традиції спостерігаються, наприклад, у Білорусі. Можна відзначити, що система фінансового права РБ також багато в чому базується на положеннях Конституції. Аналогічно основний закон Білорусі доповнюють інші правові джерела, за статусом схожі з російськими нормативно-правовими актами.
Є й інші важливі джерела, завдяки яким функціонує система фінансового права РФ. Наприклад, це ФЗ «ПРО Рахункову палату», згідно з яким повинен діяти один з ключових органів державного контролю у сфері фінансів. У числі найважливіших джерел, завдяки яким працює система російського фінансового права, — Податковий і Бюджетний кодекси РФ. Також значуща роль законів «Про податок на додану вартість» або, наприклад, «Про податок на прибуток», «Про фінансові основи місцевого самоврядування». Для системи російського фінансового права важливими є також і підзаконні правові акти — Укази Президента і Постанови Уряду.
Перераховані вище нормативно-правові акти, прийняті на федеральному рівні. Разом з тим система джерел фінансового права РФ також включає закони, які затверджуються в регіонах. Зокрема, в кожному суб’єкті федерації щорічно приймається правовий акт, згідно з яким має здійснюватися виконання бюджету.
Характеристика системи фінансового права РФ передбачає значиму роль деяких відомчих правових актів. У числі найважливіших — листи ФНС, Мінфіну. При цьому відомчі правові акти повинні затверджуватися з метою виконання законів і підзаконних джерел. У ряді випадків можливе застосування в якості джерел фінансового права локальних нормативних актів на рівні державних установ (наприклад, внз).
Інший тип джерел — міжнародні договори. Так, наприклад, між Росією і багатьма іншими країнами підписані угоди, спрямовані на недопущення подвійного збору податків з суб’єктів їх сплати. Міжнародні договори, якщо слідувати логіці 15-ї статті Конституції РФ, входять в російську правову систему.
Деякі експерти вважають, що в системі російського фінансового права все більшого значення починають набувати судові прецеденти. Дані джерела не можуть вважатися нормативно-правовими актами, подібно до того, як це відбувається, наприклад, в США. Разом з тим де-факто судові прецеденти, як зазначають юристи, виконують важливу роль в аспекті правозастосовчої практики. І тому багато рішень в області фінансових процесів, які, приміром, прийняті Конституційним судом РФ, можуть прийматися як фактичні джерела права поряд із законами і підзаконними актами.
