Що таке податкова база. Формування податкової бази

ПДВ: нюанси обчислення

Відзначимо ряд нюансів, характерних для того, як відбувається визначення податкової бази по ПДВ та обчислення конкретного розміру податку. Перш за все, якщо ми ведемо бізнес, нам варто переконатися, що наш вид діяльності передбачає виплату ПДВ. Наприклад, якщо виріб йде на експорт, то цей податок платити не треба. Також потрібно з’ясувати, чи не потрапляє реалізований нами товар під категорію, для якої ПДВ дорівнює не 18%, а набагато менше – 10%. Багато вироби для дітей і предмети продовольства відповідають цьому критерію.

Якщо ж ми експортуємо товар, але до цього закуповуємо його у російського постачальника, то ми вправі розраховувати на відшкодування сплаченого нами ПДВ. У цьому випадку мова йде про досить цікавий випадок – нами здійснюється обчислення податкової бази не з метою сплати зборів, а з метою повернення вже перерахованих фінансових коштів з казни (або їх взаємного заліку співвідносно з нашими поточними зобов’язаннями).

Податок на прибуток і відповідна база

Продовжуємо говорити про бізнес. Збори, які сплачують підприємці, далеко не обмежуються одним лише ПДВ (який за фактом платять не стільки самі бізнеси, скільки їх клієнти і покупці). Податкова база на прибуток, так само, як і ПДВ, вираховується бізнесами регулярно. Зрозуміло, якщо фірма веде роботу не по ЕНВД і УСН. При цих податкових режимах формули підрахунку зборів в казну зовсім інші. І податкова база зовсім інша. Як правило, при ЕНВД і УСН вести бізнес вигідніше, але в ряді випадків фірми вважають більш за доцільне працювати при загальному режимі оподаткування. Він в даному випадку зберігає актуальність.

Податкова база організацій, що працюють за загальною системою обліку зборів, формується, виходячи з будь-якого типу економічної вигоди, отриманої фірмою в грошовому вигляді або в натуральній формі (з подальшою оцінкою). Як правило, це виручка від реалізації товарів, надання послуг, виконання робіт, реалізації майнових прав. Підприємцю слід, перш за все, уважно вивчити 251-ю статтю НК РФ, де міститься перелік доходів, які можна не враховувати при підрахунку бази для податку на прибуток.

Сума виручки, отримана компанією, може бути зменшена на величину зборів, пред’явлених їх платниками своїм покупцям або клієнтам. У числі таких – розглянутий нами ПДВ, а також акцизи. Тобто, коли ми отримуємо 200 рублів за проданий шарф (якщо продовжувати розгляд прикладу з магазином), то ми платимо податок на прибуток, виходячи з розміру бази, з якої віднімається 15,25 руб. Ці кошти вже перераховані нами в казну як ПДВ.