Рецепція римського права: етапи, причини, значення

Під рецепцією римського права розуміється один з важливих процесів, протікаючих в феодальну епоху в західній частині Європи, починаючи з XII століття. Слово «рецепція» з латини перекладається як «прийняття», що у випадку з римським правом являє собою переробку і засвоєння його нормативного та теоретичного стрижня.

У кінцевому підсумку система та рецепція римського права стали прийнятними для регулювання відносин, характерних для більш високого рівня суспільного розвитку. Потрібно відзначити, що сприйнято було римське приватне право, публічне ж припинило своє існування одночасно з падінням Римської імперії.

Європейське право після падіння Риму

Після того як Рим упав під натиском варварів, на її території утворилася низка держав, які продовжували застосовувати правові норми. Наприклад, це відбувалося в Іспанії, Галлії, тут стали випускатися базуються на римському праві збірники законодавства.

Так, у 506 році, у часи Алариха II, який правив вестготами, був виданий один з таких документів. У Візантійській імперії в 529-534 роках був розроблений Кодекс Юстиніана, який став основою для подальшого розвитку римської системи права. Разом з цим на частині територій продовжували діяти норми звичаєвого права, які відрізнялися надзвичайною строкатістю і вступали в протиріччя між собою та з положеннями римського права. У зв’язку з цим, а також по ряду інших причин інтерес до римського правового спадку не тільки не згасала, але, навпаки, отримав свій подальший розвиток після століть. Розглянемо докладніше ці причини.