Рецепція римського права: етапи, причини, значення

Переробка і сприйняття у XVIII-XX століттях

В цей період, що відноситься до третього етапу рецепції римського права, останнє в переробленому вигляді стає чинним. В основному воно було сприйнято у формі так званого пандектного, тобто базується на Пандектах, або Дигестах Юстиніана, як, наприклад, у німецьких країнах. Це було приватне право, яке має вигляд витягів із законів та інших правових актів римських юридичних авторитетів.

А також була сприйнята та інституційна система, в основі якої лежали Інституції Гая, а слідом за ними і підручник для студентів, виданий при Юстиніані і зведений їм статус закону. Їх структура відповідала діленню на особи, речі, зобов’язання та позови, що вона зробила свій вплив на побудову надалі європейського цивільного законодавства.

Інші сприйняті риси

Крім зазначеного вище, характерним для пандектного права є поділ його на галузі, в межах яких, у свою чергу, простежується диференціація загальної та особливої частин кодифікованих документів. Ці особливості добре видно на прикладі французького цивільного кодексу, прийнятого в 1804 році, німецького цивільного уложення 1896 року, сучасного російського цивільного законодавства.

Сьогодні правові системи європейських країн, в основі яких лежить рецепція римського права, влилися в єдину сім’ю, що носить назву «континентальна», або «романо-германська». У неї входять Росія, Німеччина, Франція, Італія, Швейцарія, Іспанія, Португалія та інші держави.