Права природні та позитивні. Сучасні концепції

Що таке позитивне право?

Природно-правова теорія права заснована на визнанні існування двох видів права: природного і позитивного.

Позитивне (позитивне) право – це сукупність загальнообов’язкових норм, визнаних державою і діючих в межах її кордонів. В юриспруденції ця категорія розглядається як система принципів, втілених на законодавчому рівні.

Сьогодні природне і позитивне право протиставляються один одному. Позитивні привілеї встановлюються державою, контролюються і гарантуються допомогою нормативно-правових актів. Права природні притаманні людині з моменту її народження. Вони не залежать від волі кого-небудь.

Особливості позитивного права

Дана категорія має ряд ознак:

  • Офіційність. Це правові акти, видавані державою в установленому порядку. Такі постанови обов’язково фіксуються в нормативно-правових актах.
  • Загальнообов’язковість. Позитивне право покликане регулювати суспільні відносини в тій чи іншій державі.
  • Істинність. Норми права, записані в законах, можуть використовуватися для врегулювання суспільних конфліктів і вирішення життєвих проблем.
  • Природне і позитивне право протиставляються один одному. В той же час вони утворюють певний симбіоз – єдність протилежностей. Позитивні права не завжди притаманні людині від народження на відміну від природних. Громадяни держави отримують такі привілеї лише з прийняттям певних нормативно-правових актів.