Порука як спосіб забезпечення виконання зобовязань: поняття, виконання, оформлення

Додаткові заходи

Можливість їх застосування передбачає стаття 101 НК. В п. 10 норми вказується, що після прийняття рішення про залучення суб’єкта до відповідальності за порушення положень податкового законодавства або відмову в цьому, керівник контрольного органу може використовувати додаткові заходи. Вони гарантують можливість реалізації цієї постанови, якщо є підстави припускати, що їх неприйняття може унеможливити або утруднити його виконання або стягнення штрафів, пені, недоїмки. В якості забезпечувальних заходів можуть виступати накладення заборони на передачу в заставу, відчуження майна платника без згоди на це податкової інспекції, а також блокування операцій по рахунках в банківській організації за правилами, закріпленим статтею 76 НК. При цьому, як вказує пункт 11 101 норми Кодексу, на прохання суб’єкта, у відношенні якого ці обмеження були прийняті, вони можуть бути замінені на поручительство стороннього громадянина, оформлене в порядку ст. 74.

Висновок

При оформленні поруки, крім відносин між гарантом та кредитором, виникають взаємодії між першим і боржником. Як правило, вони регулюються угодою. У ньому встановлюються умови, якими визначається величина оплати за надання гарантії, правила розрахунку, порядок пред’явлення вимог до боржника у разі виконання поручителем взятих на себе зобов’язань та ін. У деяких випадках це угода відсутня. У таких ситуаціях після виконання зобов’язання поручитель може пред’явити вимоги боржника, керуючись положеннями закону (стаття 365 ЦК). Зокрема, гарант може розраховувати на відшкодування виплаченої суми боргу і відсотків по ній. Якщо боржник виконав зобов’язання, то йому необхідно повідомити поручителя про це. За невиконання цього припису суб’єкт несе відповідальність на загальних підставах.