Порука як спосіб забезпечення виконання зобовязань: поняття, виконання, оформлення

Висновки

Враховуючи вищевказане, відповідно до статті 323 ЦК, якщо в договорі не закріплюється інше, веритель має право пред’явити вимогу про відповідальність поручителя і боржника спільно або до будь-якого з цих суб’єктів як у певній частині, так і в повному обсязі. Якщо задоволення від кого-небудь з них він не одержав або отримав в недостатньому обсязі, він може направити претензії другого учасника угоди. Поручитель, у свою чергу, може направити у відповідь на вимоги кредитора всі заперечення, які міг би висловити основний боржник. Гарант не втрачає цього права і в тому випадку, якщо останній відмовився від них або визнав борг. Відповідне положення закріплює стаття 364 ЦК. Ця норма свідчить про те, що право гаранта пов’язано з забезпечуваним зобов’язанням, а не з діями боржника.

Анулювання угоди

Припинення поруки, крім наявності спільних для всіх угод обставин, настає у випадках, закріплених статтею 367 ГК. До них належать такі ситуації:

  • Припинення основного зобов’язання, забезпеченого поручителем. В цьому випадку значення не буде мати підставу, за якого це сталося. Термін поручительства може збігатися з періодом дії основної угоди. Відповідно, при закінченні періоду останнього, гарантія анулюється.
  • Зміна первісного зобов’язання без згоди поручителя, якщо це спричинило збільшення відповідальності або інші несприятливі наслідки. Будь-які коригування умов основної угоди впливають на економічний стан боржника. Зміни можуть привести до досить несподіваних наслідків, оскільки припускають нові ризики. Безумовно, покладати їх на гаранта несправедливо. У цьому зв’язку необхідно керуватися презумпцією про те, що будь-яке коригування умов основної угоди несе несприятливі наслідки для поручителя. Спростувати її може сам гарант через свою згоду.
  • Переклад основного боргу, якщо поручитель відмовився забезпечувати виконання зобов’язання новим суб’єктом. Це правило обумовлене особистим характером відносин між гарантом і боржником.
  • Відмова верителя від прийняття належного виконання зобов’язання. При цьому його може запропонувати як гарант, так і боржник.
  • Пропущення кредитором строку на подання позову.