Поняття і види умислу в кримінальному праві. Умисел і його види

Інтелектуальний елемент умислу

Види умислу не є основоположними факторами при поділі цього поняття на елементи. Розрізняють два види умислу: інтелектуальна і непрямий. Обидва є загальними, і в рівній мірі відносяться як до прямого, так і непрямого умислу.

Інтелектуальний елемент відображає свідомість суб’єкта злочину. Його утворюють два фактори: усвідомленість суспільної небезпеки при вчиненні правопорушення і передбачення наслідків. У кримінальному праві звертають увагу на той факт, що інтелектуальний елемент прямого умислу являє собою більшою мірою свідомість протиправності діяння і неминучість наслідків.

Непрямий умисел в цьому розумінні виділяється тим, що людина, що здійснює злочин, здатний передбачати реальну можливість настання наслідків, і не перешкоджає цьому або ставиться байдуже.

Вольовий елемент

Як вольової ознаки злочину виступає бажання настання певного результату. Його можна досягти за допомогою різних дій, таких як спеціальне допущення наслідків або байдуже байдуже ставлення. Наслідки можуть бути у вигляді кінцевого результату, а також засобом його досягнення. Наприклад, якщо мотивом є вбивство із ревнощів, то основне бажання – заподіяння смерті – досягається на останньому етапі злочину. Якщо ж злочин вчиняється з корисливих мотивів, наприклад, отримання спадщини, то вбивство як таке виступає просто в ролі засобу для досягнення кінцевої мети.

Свідоме допущення наслідків означає, що людина своїми діями (або бездіяльністю) не заважає вчиненню злочину і навмисно робить так, щоб події йшли своєю чергою, призведе до певних наслідків. Вольова ознака умислу складається з відношення людини до самого злочину.