Подвійне оподаткування в Росії. Угода про уникнення подвійного оподаткування

Віктор Кузьмін

1 minute

Актуальність теми подвійного оподаткування в Росії пояснюється тим, що система стягнення у всіх країнах різна. Кожна держава формує систему податків і зборів лише на свій розсуд. Одні вимагають певних внесків від всіх світових доходів своїх резидентів, інші дотримуються принципу територіальності і стягують якусь суму від операції, здійсненої в межах їх держави. Ідеально було б, якщо всі країни дотримувалися якогось одного принципу. Це значно б полегшило цю систему в світі як і для самих фіскальних органів, так і для платників. Але в зв’язку з різним рівнем розвиненості і критеріями визначення джерел доходу це здійснити неможливо. Яскравий приклад – подвійне оподаткування. На даний момент, правда, існують способи для усунення цього неприємного моменту. У цій статті буде розглянуто подвійне оподаткування в Росії і те, як воно усувається.

Що входить у це поняття?

Система оподаткування допускає факт подвійного збору. Дане визначення має на увазі під собою стягнення податків з особи одночасно двома державами. Як вже було сказано вище, існують два напрями, по якому здійснюється робота фіскальних органів:

Принцип резидентності. В цьому випадку система оподаткування спрямована на максимальний збір коштів. Тобто державі все одно, де здійснювалася яка-небудь операція, відрахування все одно за законом повинні надходити до бюджету.

Принцип територіальності. Ті держави, які дотримуються даного варіанту, відносяться більш лояльно до системи податків і зборів. Згідно з нормативно-правовими актами, вони не можуть претендувати на економічні операції, що пройшли поза країни.

Як класифікується це явище в залежності від принципу здійснення?

Подвійне оподаткування в Росії має свій поділ. Воно не є однорідним і здійснюється згідно з декількома класифікаційними ознаками.

В залежності від принципу здійснення даного процесу він може бути наступних видів:

Міжнародний подвійний економічного типу. Його суть полягає в тому, що збори стягуються одночасно з кількох суб’єктів, але тих, які причетні до однієї і тієї ж економічної операції. Тобто дохід у цих осіб загальний.

Міжнародний подвійний юридичної типу. В даному випадку належить одному суб’єкту яка-небудь операція. Дохід, отриманий в результаті, оподатковується фіскальними службами відразу декількох держав.

Це розділення пояснює і те, як уникнути подвійного оподаткування. Щодо першого типу – застосовується залік в ініціативному порядку, який здійснюється своїм резидентом зборів, сплачених за кордоном. Щодо міжнародного подвійного юридичного типу рекомендовано формування зводу спеціальних правил. Це дозволяє розділити юрисдикцію двох країн щодо здійсненої операції. Тобто для цього потрібно налагодити ділову зв’язок між державою, в якій компанія є резидентом, і державою, яка є джерелом доходу. Ці перераховані вище методи усунення подвійного оподаткування є досить ефективними. Уряди багатьох країн для вирішення цієї проблеми укладають спеціалізовані угоди.

Як класифікується це явище в залежності від рівня?

Існує ще один класифікаційний ознака. В залежності від рівня, на якому здійснюється дана процедура, вона може бути наступних видів:

Внутрішній. Подвійне оподаткування в Росії і ряді інших країн передбачає стягнення фінансів залежно від важливості і рівня адміністративно-територіальної одиниці. Але при цьому даний процес здійснюється на кожному з них. Воно має і своє ділення також в залежності від каналу. Він може бути вертикальним і горизонтальним. Перший включає в себе два типи податків. Один необхідно заплатити до бюджету місцевої фіскальної служби, а другий – у державний. Особливістю другого є те, що система доходів і зборів визначається в кожній адміністративно-територіальній одиниці самостійно. Тобто десь стягнення стосуються всіх видів доходів, місцями – одержаних лише в його межах, а іноді враховуються операції, вироблені на території всієї держави.

Зовнішній. Подвійне оподаткування в Росії може мати і міжнародний характер. Тобто в цій ситуації відбувається зіткнення національних інтересів двох країн. Стягнення визначаються законодавством кожної. Склепіння нормативно-правових актів виділяють об’єкт, який оподатковується, і суб’єкт, який має зробити внесок. Ця особа повинна бути зобов’язаним перед іншою країною.

Які суперечності виникають із-за цього явища?

Усунення подвійного оподаткування є пріоритетним напрямком фіскальних служб різних держав. Це допомагає встановити контакт між урядами і зменшити кількість спірних ситуацій. Ця тема на даний момент дуже актуальна, так як вона стала фактично проблемою світового характеру.

Зміст даного поняття є дуже незрозумілим і нелогічним для безлічі людей. Звичайно, можна зрозуміти можновладців, які хочуть залучити більше коштів до бюджету, при цьому хапаючись за будь-яку можливість і використовуючи будь-які засоби. Але людина в цій ситуації страждає, адже він змушений віддати частину свого доходу фіскальним службам одночасно двох держав, притому в один і той же період часу.

Ще однією складністю є врівноваження відповідної законодавчої системи. Вона повинна чітко виділяти ту саму базу, яка стане об’єктом стягнення. Розмежувати так званих резидентів і нерезидентів досить непросто, так як це вимагає класифікації самих доходів. Останнім потрібно вести облік і розмежовувати їх за ознакою територіальності та обліку країни.

Угода про уникнення подвійного оподаткування, таким чином, допоможе вирішити проблему різниці форм даного процесу. Адже кожна держава визначає об’єкт, який стане джерелом стягнення абсолютно по-різному. Ще в двадцятому столітті Ліга націй довірила вирішення даного питання групі вчених, які виробили певні рекомендації. Вони спрямовані на усунення різного тлумачення норм й елементів цієї процедури.

Що включає в себе угоду щоб уникнути цього явища?

Застосування угоди про уникнення подвійного оподаткування є дуже ефективним способом вирішення даної проблеми. Даний договір являє собою закріплення певних правил, згідно з якими здійснюють свою роботу системи податків і зборів обох країн. Цією угодою прописані такі пункти, виділяють тих суб’єктів, які зобов’язані сплатити внески. Договір стосується як фізичних осіб, так і організацій. Окремим правилом закріплюється питання про активи, які дають певний дохід, але територіально не розташовані в рідній державі резидента. Угода про уникнення подвійного оподаткування передбачає також різні види податків і зборів та коло осіб, що потрапляє під виплати. Це необхідно для того, щоб виділити ті моменти, для яких угода є актуальним. При його укладанні прописується період дії документа, а також порядок його здійснення і припинення. Угоди про уникнення подвійного оподаткування, які укладала Російська Федерація, дозволили вирішити проблему зборів одночасно з вісімдесятьма двома світовими державами.

Експерти вважають цей шлях вирішення проблеми дуже вигідним для резидентів, адже це дозволяє їм не переплачувати двічі. Що стосується інших країн, то щодо проведених операцій складається зовсім інша ситуація. Тобто якщо в іншій державі фіскальна служба стягує податок з нерезидента, то це жодним чином не прийметься до уваги аналогічною структурою Росії.

Як угоду впливає на збори з доходу від оренди?

Дуже важливо укладення цієї угоди для тих, хто має або має намір придбати нерухоме майно за кордоном. Це пояснюється тим, що в такому випадку російська фіскальна служба буде зараховувати податки на доходи від оренди або продажу майна.

Закон про подвійне оподаткування передбачає, що якщо дохід виходить від нерухомого майна, розташованого за територією Російської Федерації, то податок на нього, сплачений в іншій країні, віднімається від російського збору. Для того щоб розрахувати розмір фінансів, який потрібно сплатити вітчизняної фіскальної службі, необхідно провести зворотну дію – тобто відняти з зарубіжної суми встановлені законодавством тринадцять відсотків. З цього випливає, що різниця не може бути від’ємною, тобто закордонний збір не може бути менше російського. У кінцевому підсумку виходить так, що людина в будь-якому випадку повинен зробити виплати в повному обсязі, а частина йде в бюджет однієї країни, а частина – в інший. Це в будь-якому разі краще, ніж платити подвійний розмір ставок.

Як здійснити оформлення прибутку від оренди?

Російської нормативно-правовою базою також передбачається, що прибуток, отриманий від нерухомого майна, розташованого за кордоном, у вигляді оренди, має бути офіційно задекларована. Для цього існує спеціальна форма 3-ПДФО. По-іншому вона являє собою так званий лист «Б». Він фіксує всі доходи, отримані за межами Російської Федерації. До цього документа необхідно додати і ряд інших паперів, які підтверджують розмір прибутку і те, що на території іншої країни було сплачено податок. Дана довідка повинна бути перекладена і нотаріально завірена. Крім неї, в пакет документів входить і папір, відбиває тип доходу, його розмір за календарний рік. У ній повинні міститися відомості про дату і суму збору. Нотаріально завірити необхідно і копію податкової декларації, та документа, що підтверджує сплату. Зробити такого роду заяву можна протягом трьох років після отримання цієї прибутку.

Важливо пам’ятати, що, проходячи процедуру спрощеного оподаткування, неможливо отримати залік іншої країни. Виплати в цьому разі здійснюються за подвійним тарифом.

Як віднімається податок при отриманні прибутку від продажу майна за кордоном?

Ст. 232 НК РФ передбачає і враховує податки, які були сплачені при продажу нерухомого майна за межами країни. Затверджене в 2012 році лист зафіксувало факт, що процедура продажу будинку в Росії і за кордоном нічим не відрізняється. Правила однаково стосуються як того, так і іншого випадку.

За новими правилами чоловік, який отримав винагороду за продаж квартири, не зобов’язаний сплачувати збори у двох випадках. Це установка стосується об’єктів, які надійшли у володіння покупця до першого січня 2016 року. У власності попереднього господаря вона повинна знаходитися не менше трьох років.

У другому випадку не потрібно робити внески для російської фіскальної служби, якщо квартира була придбана після першого січня 2016 року. Але при цьому існує ряд певних умов. По-перше, вона повинна була перебувати у власності продавця не менше п’яти років. Виняток становить нерухоме майно, яке перейшло у спадок згідно з договором дарування від родича або в ході угоди щодо довічного утримання несамостійного члена сім’ї. В даній ситуації мінімальний період становить три роки.

Важливо пам’ятати і той факт, що таке звільнення від сплати зборів доцільно і законно лише в тому випадку, якщо нерухомість не використовувалася в підприємницьких цілях.

Як здійснити оформлення прибутку від продажу?

Для того щоб здійснити дану процедуру, необхідно пройти ряд наступних стадій:

Переконатися у своїй відповідності перерахованим вище умовам.

Оформити та подати податкову декларацію. Це потрібно зробити у встановлений термін. Це тридцяте квітня наступного після одержання прибутку.

Внести суму збору в фіскальну службу до п’ятнадцятого липня поточного року.

Загальним моментом з оподаткуванням доходу від оренди є те, що факт подвійного тарифу можливий. Він здійснюється за ставкою, що дорівнює тринадцяти відсотків.

Як в цьому випадку оподатковується підприємницька діяльність?

Підприємницька діяльність, відповідно до будь-якого угодою, здійснюється за єдиним вимогу. Воно свідчить, що збори потрібно виплачувати лише в країну, яка є джерелом доходу, тільки при наступних умовах:

особа, яка отримала прибуток не є резидентом в іншій державі;
прибуток отримана через постійне представництво.

Оподаткуванню підлягає лише та частина доходу, яка отримується саме за допомогою останнього пункту. Можна говорити про постійне представництво тільки при існуванні ряду факторів. По-перше, підприємницька діяльність повинна мати певну локацію. Тобто це може бути будь-яке приміщення або майданчик. Це місце повинно бути не одноразовим. Звичайно, існують винятки у вигляді здійснення робіт, що вимагають переміщення. У такій ситуації до уваги приймається економічна цілісність проекту.

Другою умовою є те, що комерційна діяльність проходить – частково або в повному обсязі – якраз через цю локацію. Не вважається постійним місце діяльності представництва, якщо воно здійснюється через агента, що має залежний статус.

Якщо роботи мають допоміжний або підготовчий характер, то це також не може бути віднесено до постійного представництва. Вважається, що якщо споруди використовуються виключно з метою зберігання, демонстрації, закупівлі або постачання товарів, то це не дає право на оплату податку лише одній країні. Це стосується навіть тих випадків, коли управління цими об’єктами ведеться через постійний офіс. Доходи такого роду організації не оподатковуються іноземної держави.