Оцінка доказів у цивільному і кримінальному процесі

Аналіз матеріалів

Згідно ст. 67 ЦПК, докази в цивільному процесі досліджуються у відповідності з внутрішнім переконанням уповноваженої посадової особи. Цей принцип грунтується на тому, що суб’єкти, які розглядають і вирішують справи по суті, самостійно вирішують питання, що стосуються достовірності, хибність чи істинність інформації, а також їх достатності для того, щоб зробити обґрунтований висновок. Згідно з нормами ЦПК, ніяка інформація не має заздалегідь встановленої сили. Суд може відкинути будь-який доказ, якщо інформація, яку воно несе, не відповідає дійсності.

Критерії

Оцінка доказів проводиться безпосередньо в ході розгляду справи. У законодавстві відсутні формальні вимоги, згідно з якими необхідно визнавати ті чи інші відомості достовірними. Оцінка доказів має здійснюватися незалежно від зовнішнього впливу. При цьому вони досліджуються в сукупності. Формування внутрішнього переконання відбувається під впливом світогляду уповноваженої особи. Ключовим його елементом виступає правосвідомість. Воно сприяє правильному розумінню і тлумаченню законодавчих норм, які підлягають застосуванню в конкретній суперечці. Правосвідомість має велике значення і для осіб, які беруть участь у справі. Ними також проводиться оцінка доказів у відповідності з їх внутрішніми переконаннями і світоглядом.