Основи правового статусу муніципального службовця

Кваліфікаційні вимоги

Закон встановлює, що для заняття посади претендент повинен володіти рівнем освіти, досвідом і деякими додатковими навичками. Стаж роботи зазвичай не має значення. Наприклад, на деякі керівні посади призначають громадян, які мають певний стаж або досвід роботи. Згідно з типовим кваліфікаційним вимогам, призначення на старші і молодші посади провадиться без урахування досвіду роботи або служби.

При оголошенні конкурсу бажаючі подати документи визнаються рівними. Але ті, хто має стаж саме державної або муніципальної служби, все ж, отримують перевагу. Воно прямо прописано в регіональному законодавстві. 1 рік служби прирівнюється до 2 років досвіду роботи поза чиновницького апарату.

Таким чином, правовий статус державного цивільного і муніципального службовця прирівняні в частині обліку стажу служби.

Серед кваліфікаційних вимог нормативними актами встановлюється уміння працювати з інформацією (простіше кажучи, вміння користуватися ПК та програмами для виконання своїх обов’язків). Конкретика визначається посадовими обов’язками людини.

Міністерством праці та соціальної політики прийнято типові кваліфікаційні довідники. На їх основі регіонами і розробляються власний набір вимог.

Треба сказати, що і в цьому плані правове регулювання статусу муніципального службовця в окремих регіонах не відрізняється. Якщо претендент не відповідає вимогам, що його не допускають до конкурсу на заміщення.

Виявлення факту невідповідності кваліфікаційним вимогам після прийняття на роботу тягне за собою звільнення.