Опціонний контракт: поняття, сутність, класифікація, прибутковість

Віктор Кузьмін
1 minute

Що таке опціонний контракт? Для чого він необхідний? На ці та інші запитання ми відповімо в статті. Опціоном називають угоду, за якою покупець опціону (можливий торговець або ймовірний закупник базового активу – продукції, цінного паперу) отримує не зобов’язання, а право здійснювати продаж або купівлю цього активу за ціною, обумовленою заздалегідь, встановлений угодою момент в майбутньому або протягом обумовленого періоду часу. При цьому продавець опціону зобов’язаний у відповідь продати або придбати актив згідно з умовами реалізованого опціону.

Інструмент

Опціоном називають один з похідних фінансових інструментів. Диференціюють опціони на купівлю (call option), реалізацію (put option) і обопільні (double option). Ф’ючерси та опціони – багато в чому схожі фінансові прилади, але володіють деякими принциповими відмінностями.

Види опціонів

Які існують види опціонних контрактів? Опціони поділяються за кількома кваліфікацій. По інструменту:

  • валютні (або готівкові валютні ф’ючерси);
  • процентні (ф’ючерси на процентні, процентні ставки);
  • фондові (на індексні ф’ючерси або акції);
  • товарні (на товарні ф’ючерси або фізичні товари).

З погашення:

  • європейський опціон може бути погашений тільки у визначений день;
  • опціон американський погашається в будь-який день періоду до його завершення.

Є також група опціонних контрактів, які відрізняються своїми додатковими поправками та застереженнями. Такі опціони іменуються екзотичними (азіатські, бар’єрні, свопціони, складні). Багато з них виникли в поодиноких областях на тлі самобутньої обстановки ведення комерції.

Історія

Як з’явилися опціонні контракти? Вони використовуються вже кілька століть. Під час тюльпаноманії в 1630-х роках застосовувалися товарні опціони і ф’ючерси (покупець отримував право на продаж і купівлю цибулин у майбутньому за заздалегідь встановленою ціною). За допомогою опціонів на ринок тюльпанів змогли вийти ті, у кого не було грошей на придбання навіть однієї цибулинки.

У 1820-ті роки на фондовій біржі Лондона виникли опціони на акції. В Америці в 60-х роках вже був створений позабіржовий ринок опціонів на акції та товари. Біржова торгівля опціонами на американські акції дебютувала в 1973 році, коли була створена Чиказька опціонна біржа (СВОЄ). На початку 1990-х років на позабіржових ринках вторинних пристосувань створювався великий діапазон опціонів, який міг задовольнити різні фінансові потреби.

У Росії провідним майданчиком, на якій торгують опціонами, є Терміновий ринок біржі Москви.

FX-опціони

Отже, ви вже знаєте, що таке опціонний контракт. FX-опціони – це одна з його різновидів. Ним користуються на ринку “Форекс”, де людина, що бажає придбати опціон, має право встановити дату для обміну однієї валюти на іншу за обумовленим заздалегідь валютним курсом.

В основному FX-опціонами користуються експортери і імпортери для страхування ризиків модифікації курсу між валютою реалізації і закупівлі продукції на внутрішньому ринку та валютою зовнішньоекономічного угоди. В дійсності з допомогою опціонів компанії знижують рівень валютного ризику до загального числа премії за опціон.

Біржові опціони позабіржові та

Що таке біржовий опціонний контракт? Це стандартна угода, звернення якого аналогічно ф’ючерсах (ф’ючерсними угодами). Для такого опціону біржею позначається специфікація угоди. Укладаючи угоду, учасники торгів обумовлюють лише величину часу за опціоном, всі інші параметри і стандарти визначені біржею. Котирування по опціону, яка публікується біржею, – це середнє значення премії за цим опціоном за добу.

З позиції біржової комерції опціони з неоднаковими датами реалізації або цінами вважаються різними угодами. Клірингова палата веде облік позицій, які беруть участь по кожному опціонного договору.

Тобто учасник торгів може придбати один контракт, і якщо він продає подібний контракт, то його позиція зачиняється. Біржова розрахункова палата є зворотною стороною угоди для кожного опціонного договору. По біржових опціонах є також система вилучення маржевих зборів (як правило, сплачується лише продавцем опціону).

Не типізовані позабіржові опціони, на противагу біржовим, укладаються на вільних критеріях, які учасники встановлюють при здійсненні угоди. Технологія укладання близька форвардними договорами. Сьогодні базовими клієнтами позабіржового ринку є великі фінансові інститути, яким потрібно хеджувати відкриті позиції і свої портфелі. Їм можуть бути необхідні дати закінчення, несхожі на стандартні. В основному солідні інвестиційні компанії є базовими торговцями позабіржових опціонів.

Біржі прагнуть перемістити позабіржову комерцію на ринковий біржової ділянку. Виникли FLEX-опціони, які мають умови, з допомогою яких можна варіювати страйк-ціни та дати закінчення.

Операції

Як вже говорилося вище, видами опціонних контрактів є опціон пут (опціон на реалізацію) і опціон (опціон на придбання). Відповідно, з опціонами можливі чотири типи операцій:

  • виписати (збути) опціон;
  • придбати опціон колл;
  • виписати (збути) опціон пут;
  • придбати опціон пут.

Премія опціону

Які існують особливості опціонних контрактів? З’ясуємо, що таке премія опціону. Це грошові кошти, які сплачуються покупцем опціону торговцеві при укладенні опціонного договору. Премія за економічною сутністю є платою за право вчинити дію в майбутньому.

Часто, вимовляючи фразу «ціна опціону», мають на увазі премію за опціоном. Премія опціону біржі – це котирування по ньому. Зазвичай її габарити встановлюються в результаті підгонки пропозиції і попиту на ринку між продавцями і покупцями опціонів. Крім цього, є математичні макети, з допомогою яких можна розрахувати премію на базі поточної вартості основного активу та його імовірнісних властивостей (прибутковості, волатильності і так далі).

Вирахувана таким чином премія іменується теоретичної вартістю опціону. У більшості випадків вона підраховується брокером або організатором торгів і доступна разом з котирувальної даними в період продажу.

Цінові зразки

Опціонні контракти – поняття, сутність, класифікація, прибутковість – вивчаються багатьма фахівцями. Відомо, що в основі всіх математичних зразків за калькуляцією вартості опціону лежить поняття дієвого ринку. Мається на увазі, що «об’єктивна» премія опціону дорівнює його вартості, при якій ні продавець опціону, ні покупець в середньому прибутку не отримують.

Для обчислення премії, постулюються якості стохастичного течії, що імітує поведінку вартості базового активу, розташованого в корені опціонного договору. Параметри такої моделі оцінюються на базі історичних відомостей. Однією з найголовніших статистичних норм, що впливають на розмір премії, є волатильність вартості базового фонду. Чим вона більше, тим вище неточність у прогнозі майбутньої ціни і крупніше премія (небезпека), яку належить отримати продавцю опціону (однак, наприклад, для бар’єрних опціонів виключення підпорядкованість зворотна, так як чим вище волатильність, тим більше можливість досягнення бар’єру).

Другим важливим параметром, також безпосередньо пов’язаним із невизначеністю, є час до закінчення опціону. Чим далі від цієї дати, тим значнішими премія (при одній і тій же вартості поставки основного активу, обумовленої в опціонному угоді). Також на вартість опціону впливають дивіденди з базового активу та процентна ставка.

У випадку опціонів європейських найчастіше вдається відшукати формулу для розрахунку їх вартості. У разі штатівських опціонів, як правило, застосовуються чисельні методи.

Відомі опціонні моделі

Найпопулярнішими опціонними моделями є:

  • модель Хестона;
  • біноміальної;
  • модель Блека – Шоулза;
  • Монте-Карло;
  • Коксу-Рубінштейна;
  • Бьерксунда-Стенслэнда;
  • модель Ятса.

Екзотика

Що собою являють екзотичні опціони? Опціонний договір, при укладенні якого передбачається обсяг контракту, вид базисного активу, вартість продажу або покупки, стиль і тип, називається «ванільним» (plain vanilla option) або стандартним (standard) опціоном.

З еволюцією ринку в умови опціонних угод стали включати додаткові змінні у відповідь на запити клієнтів, викликані якостями ризику, який вони бажали б страхувати опціонами. Оскільки позабіржовий ринок досить гнучкий, то додаткові застереження просто відбивалися на розмірі премії, збільшуючи або зменшуючи її.

Найвдаліші вигадки стали рекомендуватися на ринку в масовому порядку. Так з’явилися неординарні (non-standard) і екзотичні (exotic options або просто exotic). Кажуть, що екзотичні опціони з’явилися в кінці 80-х років. До них відносяться:

  • бар’єрний опціон;
  • азіатський;
  • бінарний;
  • складний;
  • діапазонний опціон;
  • свопцион.

Ф’ючерс

Ф’ючерсні та опціонні контракти відрізняються деякими параметрами. Ф’ючерсом називають похідний фінансовий інструмент, термінове стандартне біржова угода купівлі-продажу базового активу, при створенні якого сторони (покупець і продавець) домовляються лише про термін поставки та рівні ціни. Інші параметри активу (якість, кількість, маркування, упаковка і так далі) обумовлені заздалегідь в класифікації біржового договору. Сторони несуть зобов’язання перед біржею аж до виконання ф’ючерсу.

Ф’ючерс можна трактувати як стандартизовану варіацію форварда, який звертається на упорядкованому ринку з взаємними розрахунками, об’єднаними всередині біржі.