Обставини, що виключають участь у кримінальному судочинстві: перелік, особливості та вимоги

Віктор Кузьмін
1 minute

Обставини, що виключають участь у кримінальному судочинстві, та порядок відводів регламентуються нормами КПК. У законодавстві передбачається дві групи підстав для усунення з процесу тих чи інших осіб. Розглянемо їх докладно.

Загальна характеристика

Обставини, що виключають участь у кримінальному судочинстві, відводи розділені на загальні і спеціальні. Перші застосовні практично до будь-якого суб’єкта, залученим до процесу. Спеціальні підстави використовуються для вирішення певних категорій осіб. Обставини, що виключають можливість участі в кримінальному судочинстві, – це об’єктивно існуючі, зовнішні чинники, що викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості конкретного суб’єкта. При їх наявності особа повинна самостійно усунутися від розгляду. Якщо суб’єкт ухиляється від цього, він підлягає відводу.

Прямі заборони

Вони містяться в деяких нормах розд. 2 КПК. Так, у частині другій 41-ї статті Кодексу встановлює, що повноваження дізнання не можуть покладатися на особу, яка здійснювала діяльність оперативно-розшукового характеру в рамках даної справи. У ст. 49 передбачені умови виключення адвоката з процесу. У ч. 6, зокрема, обставини, що виключають участь у провадженні у кримінальній справі захисника, входить подання їм інтересів двох підозрюваних/обвинувачених, коли інтереси одного з них не узгоджуються з інтересами іншого. Громадяни, перелік яких наведено в 56-й статті (ч. 3), не підлягають виклику на допити в якості свідків. Варто зазначити, що обставини, що виключають участь у справі, наведені в нормах розд. 2 КПК, вважаються спеціальними. Вони поширюються тільки на деяких осіб, залучених до процесу. Разом з тим законодавство передбачає об’єктивні причини, по яких участь того чи іншого громадянина у виробництві неможливо. Ці фактори перешкоджають належній реалізації прав та виконання процесуальних обов’язків. Такі обставини, що виключають участь у кримінальному судочинстві, не залежать від волі громадян. Вони виникають до моменту набуття особою того чи іншого статусу і існують об’єктивно.

Особи, залучені до процесу

Їх перелік закріплюється в гол. 9. Учасники судочинства класифікуються в залежності від факторів, що виключають їх залучення до процесу. Нормами встановлені наступні групи суб’єктів:

  • Посадові особи, що ведуть виробництво. До них відносять прокурора, дізнавача, судді, слідчого.
  • Суб’єкти, що представляють чиїсь інтереси. У їх число входить захисник, представник потерпілого, цивільних позивачів і відповідачів.
  • Громадяни, що сприяють веденню процесу. У цій групі присутні фахівці, секретарі, експерти, перекладач.

    • Обставини, що виключають участь у справі (відводи)

    Перелік підстав, за якими суб’єкти, віднесені до першої групи, не можуть залучатися до процесу, закріплений в статті 61. У частині першій норми встановлюються наступні обставини, що виключають участь судді в кримінальному судочинстві:

  • Залучення до процесу в статусі потерпілого, цивільного відповідача/позивача або свідка.
  • Наявність родинних зв’язків з будь-яким із суб’єктів, що беруть участь у процесі. Тут має місце конфлікт інтересів.
  • Колишнє участь у статус присяжного, експерта, перекладача, спеціаліста, понятого, захисника, секретаря, законного представника, цивільного позивача/відповідача, слідчого/дізнавача, прокурора у даній справі. Мова йде про притягнення особи до процесу раніше. Якщо суб’єкт брав участь у виробництві, але вийшов з нього, він все одно підлягає відводу.

    • Ці ж підстави застосовуються до прокурорів, дізнавачам/слідчим.

    Пояснення

    Аналізуючи обставини, що виключають участь у кримінальному судочинстві посадових осіб, можна сформулювати наступний висновок. Підставою для усунення суб’єкта з розгляду виступає наявність у нього в сьогоденні або минулому іншого процесуального статусу, відмінного від поточного, або родинних зв’язків з ким з громадян, залучених до процесу. Посадова особа не має права вести виробництво не тільки за даними підстав, але і при наявності фактичних обставин. Наприклад, слідчий виявився очевидцем злочину. Він не може порушувати справу і вести попереднє розслідування. Його необхідно викликати на допит у статусі свідка. Відповідно, його показання можуть стати доказами.

    Зацікавленість

    Обставини, що виключають участь у кримінальному судочинстві, закріплені в першій частині 61-ї статті, – далеко не єдині підстави, використовувані для усунення суб’єкта з розгляду. У ч. 2 цієї норми передбачається, що можуть виникнути й інші факти, наявність яких може обумовити висновок про наявність непрямої або прямої зацікавленості особи в результаті процесу. При цьому в законодавстві не закріплені ні її формальні ознаки, ні форми її прояву. У цьому зв’язку оцінка тих чи інших обставин здійснюється з урахуванням специфіки конкретного виробництва. Між тим можна сформулювати ознаки деяких підстав, що свідчать про наявність у суб’єкта зацікавленості. Як обставини, що виключають участь у кримінальному судочинстві, можуть виступати наявність неприязних або, навпаки, дружніх відносин з ким-небудь з осіб, залучених до процесу. Крім того, особиста зацікавленість може обумовлюватись почуттями помсти, страху, заздрості, провини тощо. Наявність відомостей про внепроцессуальном зверненні до судді не може саме по собі виступати як підстава для його відводу. Відповідне положення закріплено частиною 3 61-ї статті КПК. Разом з тим не повинно виникати жодних сумнівів в об’єктивності та неупередженості посадових осіб.

    Відводи адвоката, представника

    Підстави для усунення цих осіб з процесу закріплюються статтею 72. У частині першій норми встановлено, що захисник, представники цивільних відповідачів/позивачів, а також потерпілого не можуть залучатися до виробництва, якщо:

  • Раніше вже були задіяні в цьому процесі в іншому процесуальному статусі. Зокрема мова йде про участь в якості понятого, свідка, секретаря засідання, судді, спеціаліста, перекладача, експерта, дізнавача, прокурора, слідчого.
  • Надавали раніше або надають в даний час юридичну допомогу особі, інтереси якої не узгоджуються з волевиявленням представляється їм обвинуваченого, цивільного відповідача/позивача, підозрюваного.
  • Є родичами (у тому числі близькими) дізнавача, прокурора, секретаря засідання, слідчого, судді, який брав участь у розгляді цієї справи, або громадянина наміри якого суперечать волевиявленню особи, що уклала з ним договір про надання послуг.

    • Третя група

    У неї входять секретар, експерт, спеціаліст і перекладач. Ця група характеризується тим, що стосовно першої особи законодавством не встановлено конкретних фактів, які виключають залучення до виробництва. При цьому рішення про усунення секретаря приймається особою, провідним розгляд. Інші суб’єкти – перекладач, спеціаліст, експерт – відсторонюються від процесу при встановленні їх некомпетентності. У чому вона може виражатися? Некомпетентність перекладача полягає в нездатності вільно володіти двома мовами, необхідними для здійснення кваліфікованого перекладу. Виняток спеціаліста допускається в тому випадку, коли виявляється відсутність достатніх знань та уміння їх адекватно застосувати. Некомпетентність експерта може виражатися аналогічним чином. Крім того, цей суб’єкт підлягає відводу за відсутності у нього належної освіти.

    Нюанси

    У законодавстві не закріплюється можливість виключення з виробництва понятих. Однак представляється, що суб’єкт не може залучатися до процесу в цьому статусі при наявності підстав, встановлених 61-ї статті КПК. Не підлягають відводу свідки, підозрювані, потерпілі, обвинувачені, цивільний відповідач/позивач. Дані суб’єкти вважаються незамінними у процесі. Їх участь у виробництві прямо залежить від обставин злочину. Ці громадяни або володіють важливою інформацією про подію, або проявляють особисту зацікавленість у результаті процесу.

    Процедурні питання

    У законодавстві передбачається спеціальний порядок відводу суб’єктів при виявленні обставин, які виключають їх участь у виробництві. Як вказує 62-а стаття КПК, за наявності підстав особа повинна самостійно усунутися з процесу. Для цього йому необхідно подати відповідну заяву. Якщо громадянин цього не зробив, обвинувачений, цивільний позивач/відповідач, підозрюваний, їх представники, адвокати, державний обвинувач, потерпілий має право заявити відвід. Процедура його реалізації залежить від статусу усуває особи. Дозвіл відведення здійснюється, згідно 65-ї статті, у нарадчій кімнаті. Про прийняте рішення виноситься постанова або ухвала. Дозвіл відводу прокурора здійснюється вищестоящим посадовою особою, слідчого – його керівником.