Обставини, що виключають участь у кримінальному судочинстві: перелік, особливості та вимоги

Обставини, що виключають участь у кримінальному судочинстві, та порядок відводів регламентуються нормами КПК. У законодавстві передбачається дві групи підстав для усунення з процесу тих чи інших осіб. Розглянемо їх докладно.

Загальна характеристика

Обставини, що виключають участь у кримінальному судочинстві, відводи розділені на загальні і спеціальні. Перші застосовні практично до будь-якого суб’єкта, залученим до процесу. Спеціальні підстави використовуються для вирішення певних категорій осіб. Обставини, що виключають можливість участі в кримінальному судочинстві, – це об’єктивно існуючі, зовнішні чинники, що викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості конкретного суб’єкта. При їх наявності особа повинна самостійно усунутися від розгляду. Якщо суб’єкт ухиляється від цього, він підлягає відводу.

Прямі заборони

Вони містяться в деяких нормах розд. 2 КПК. Так, у частині другій 41-ї статті Кодексу встановлює, що повноваження дізнання не можуть покладатися на особу, яка здійснювала діяльність оперативно-розшукового характеру в рамках даної справи. У ст. 49 передбачені умови виключення адвоката з процесу. У ч. 6, зокрема, обставини, що виключають участь у провадженні у кримінальній справі захисника, входить подання їм інтересів двох підозрюваних/обвинувачених, коли інтереси одного з них не узгоджуються з інтересами іншого. Громадяни, перелік яких наведено в 56-й статті (ч. 3), не підлягають виклику на допити в якості свідків. Варто зазначити, що обставини, що виключають участь у справі, наведені в нормах розд. 2 КПК, вважаються спеціальними. Вони поширюються тільки на деяких осіб, залучених до процесу. Разом з тим законодавство передбачає об’єктивні причини, по яких участь того чи іншого громадянина у виробництві неможливо. Ці фактори перешкоджають належній реалізації прав та виконання процесуальних обов’язків. Такі обставини, що виключають участь у кримінальному судочинстві, не залежать від волі громадян. Вони виникають до моменту набуття особою того чи іншого статусу і існують об’єктивно.