Нецільове використання бюджетних коштів: відповідальність і покарання

Віктор Кузьмін
1 minute

Цільове використання надходжень з бюджету встановлюється в силу ст. 38 БК. Воно означає доведення асигнувань і лімітів зобов’язань до конкретних одержувачів з зазначенням напрямів їх розподілу. Розглянемо випадки нецільового використання бюджетних коштів.

Термінологія

Нецільове використання бюджетних коштів є бюджетним порушенням. Роз’яснення наведено у частині 1 ст. 306.4 БК. Згідно з положеннями статті, нецільовим визнається спрямування бюджетних надходжень і оплата зобов’язань в цілях, які повністю або частково не відповідають тим, що визначені в рішенні (законі) про бюджет, кошторисом, розписом, договором або іншим документом, що виступають як підстава надання даних коштів. Порушенням ст. 306.1, 1 ч. БК визнається невиконання вимог Кодексу, законодавчих та інших нормативних актів, що регулюють фінансові правовідносини, угод та інших актів, що діють у даній сфері. Їм також вважається бездіяльність/дія головного розпорядника, адміністратора джерел фінансування, уповноваженого органу, одержувача коштів. За вчинення зазначених порушень у гол. 30 БК передбачається застосування відповідних заходів примусу.

Одержувачі

Поняття цих суб’єктів роз’яснюється в ст. 6 БК. В якості одержувачів виступають органи:

  • Держвлади.
  • Управління державних фондів (позабюджетних).
  • Місцевої влади.
  • Муніципальної адміністрації, що знаходиться у віданні розпорядника.
  • Казенне установа.

Всі вони повинні мати право приймати або виконувати фінансові зобов’язання від імені публічно-правової організації за рахунок відповідного фонду. Бюджетна установа не виступає як одержувач. Отже, на нього не поширюється дія положень частини 1 ст. 306.1 БК. Однак необхідно врахувати ч. 2 зазначеної статті, в якій також згадується нецільове використання бюджетних коштів. Відповідальність за цієї частини настає за бездіяльність/дія, що порушує БК, інші нормативні документи, що регламентують фінансові правовідносини. Заходи примусу можуть у цьому разі застосовуватись до суб’єктів, які не виступають їх учасниками. З цього випливає, що нецільове використання бюджетних коштів бюджетною установою також переслідується за законом.

Види порушень

Штраф за нецільове використання бюджетних коштів може призначатися за:

  • Напрямок надходжень на оплату витрат, які не обумовлені в плані фінансово-господарської діяльності на звітний рік.
  • Несанкціонований переказ коштів між статтями бюджетної класифікації. В даному випадку мова йде про те, що надходження, передбачені для витрачання в одному напрямку, переміщуються для покриття витрат в іншому.
  • Здійснення платежів, закриття яких має здійснюватися з бюджетних коштів іншого рівня або позабюджетних фондів.
  • Напрямок надходжень на оплату послуг і робіт, що не відносяться до діяльності підприємства, на сприяння комерційним організаціям, покриття витрат іншої юрособи.
  • Використання коштів на погашення комунальних платежів, що виникли у сторонніх споживачів (орендарів та ін.), безоплатно.
  • Фінансування об’єктів, що будуються в тому числі, за якими вона не передбачено у встановленому порядку і які не входять у відповідні переліки, а також витрати, що не визначені в проектно-кошторисних документах.
  • Використання субсидій і субвенцій з недотриманням умов їх надання.
  • Витрату фінансів з фондів державних виконавчих органів за напрямами, передбаченими в інших розділах балансу.
  • Витрачання коштів від діяльності, що приносить прибуток, на цілі, які не встановлені в плані.

    • КОСГУ

    У відповідності зі ст. 18, п. 1 БК, для складання та подальшого виконання доходно-витратних статей використовується бюджетна класифікація. Вона представлена у вигляді угруповання надходжень, витрат і джерел покриття дефіцитів. В її складі є також класифікація за операціями в секторі держуправління (КОСГУ). Порядок її застосування затверджується Мінфіном. Зокрема, для фінансових відомств встановлюються переліки витрат, які повинні бути віднесені на певні підстаттями і статті КОСГУ.

    Групування операцій в цій класифікації здійснюється залежно від їх змісту. При цьому в кожній із статей і подстатей є короткий опис процесу. Що стосується витрат, то операції в них характеризуються переліками напрямів витрачання фінансів. Для ефективного планування та належного виконання бюджету питання, що стосуються відображення витрат за статтями або подстатьям КОСГУ, можуть регулюватися бюджетної кошторисом, госзаданием, методичних вказівок (рекомендацій) розпорядника та іншими документами, які виступають в якості підстави для отримання відповідних надходжень.

    Включення матеріальних цінностей у відповідну групу нефінансових активів (запаси або ОС) входить в компетенцію бюджетної установи. Воно приймає те або інше рішення, керуючись інструкцією № 157н. При цьому враховується призначення цінностей та порядок їх експлуатації.

    Роз’яснення Мінфіну

    При нецільовому використанні бюджетних коштів, виявлені контролюючими органами, необхідно об’єктивно, всебічно і повно встановити обставини у їх сукупності. Такий припис є присутнім у листі Мінфіну. Крім цього, міністерство наполягає на з’ясуванні всіх причин і умов, які сприяли віднесення витрат на ті або інші підстаттями/статті в кожній окремій ситуації.

    Винятки

    У разі виявлення неправильного віднесення витрат одержувачем на підстаттями/статті КОСГУ після виконання комплексного аналізу дане порушення не розглядається як нецільове використання бюджетних коштів, якщо:

  • Витрати обумовлюються кошторисом або обґрунтуваннями, доданими до неї документами, що підтверджують доведення лімітів зобов’язань, плановими та іншими актами головного розпорядника із застосуванням відомостей КОСГУ.
  • Доведено, що одержувач зробив помилкові дії ненавмисно.

    • Нецільове використання бюджетних коштів: відповідальність

    Вона встановлюється в Кпап. Зокрема за ст. 15.14 за нецільове використання бюджетних коштів покарання для посадових осіб встановлюється наступне:

  • Дискваліфікація на 1-3 роки.
  • Адміністративний штраф. Його розмір – 20-50 тис. руб.

    • На юросіб також поширюються санкції. Їм доведеться виплатити від 5 до 25% від суми, спрямованої не за призначенням.

    Субсидії

    Вони покладаються бюджетним установам у відповідності зі ст. 78.1, 1 ч. БК. Субсидії направляються на фінансування виконання державних або муніципальних завдань. Ці надходження розраховуються з урахуванням нормативних витрат на надання організаціями відповідних послуг та утримання майна. Субсидії можуть надаватися в інших цілях. Порядок, згідно з яким здійснюється таке фінансування, затверджується урядом, вищої виконавчої структурою, адміністрацією МО або уповноваженими органами держвлади та територіального управління.

    Субсидії на інші цілі, крім спрямовуються на здійснення капвкладень, надаються у порядку, погодженому з Мінфіном. Фінансування здійснюється органами, що мають повноваження і функції засновників. Згідно із затвердженим порядком передбачаються спеціальні положення, в яких вказані цілі, умови, розмір, правила і строки направлення коштів. Укладається угода між одержувачем та розпорядником, таким чином, виступає як підстава для надання фінансування.

    ПФХД

    Зазначена вище угода є не єдиним документом, яким можна підтвердити нецільове використання бюджетних коштів. РФ, виступаючи як правова держава, в нормативних актах, що стосуються фінансової сфери, встановлює досить жорсткі вимоги та правила. Зокрема, робота організацій, що перебувають на держфінансуванні, здійснюється відповідно до ПФХД (планом фінансово-господарської діяльності). Вимоги до цього документа встановлюються наказом Мінфіну. Згідно з ними ПФХД повинен включати в себе такі розділи, як:

  • Дані про діяльність комунального/державної установи, у тому числі відомості про види та цілі, перелік послуг/робіт, виконуваних платно.
  • Показники фінансового становища організації. У цьому розділі наводяться дані про активи, зобов’язання на останній звітний день, що передує даті формування плану.
  • Показники надходжень і виплат (планові).
  • Заходи по стратегічному розвитку організації.

    • Таким чином, реальні дії повинні збігатися з запланованими. Нецільове використання бюджетних коштів виявляється при зіставленні відомостей ПФХД і фактичної ситуації.

    КК

    Окрім адміністративних, за нецільове використання бюджетних коштів передбачаються і кримінальні санкції. Зокрема вони встановлені в ст. 285.1, 1 ч. КК. Формулювання складу злочину за цією статтею аналогічна тій, яка наводиться в Кпап. Проте в даному випадку за нецільове використання бюджетних коштів винній особі загрожує не тільки виплата на користь держави 100-300 тис. руб., але й:

  • Арешт до півроку.
  • Ув’язнення на період до 2 років.
  • Примусові роботи на термін до 2 років.

    • При цьому додатково суд може заборонити посадовій особі займатися конкретною діяльністю або перебувати на певній посаді протягом 3 років. Варто зазначити, що зазначені санкції застосовуються при нецільовому використанні коштів у великому розмірі. В якості нього визнається сума, що перевищує 1,5 млн руб. Особливо великим буде вважатися розмір від 7,5 млн руб.

    Оскарження висновків контролюючих служб

    Найчастіше позиція перевіряється установи не співпадає з думкою уповноважених наглядових органів з питання законності витрачання коштів. Оскарження висновків контрольної служби допускається як в досудовому порядку, так і безпосередньо в суді. Перший зазвичай прописується в нормативних документах, що регламентують діяльність органів фінансового нагляду.

    Зокрема перевіряється організація може подати письмові заперечення на рішення контролюючих служб не пізніше 5 днів (робочих) з дати одержання висновку. У своїй заяві установа повинна вказати конкретну сторінку акта, з яким не погоджується. Крім цього, у запереченні наводяться статті законодавства, які доводять правоту організації. Зауваження також можна оформити таблицею. В одній колонці будуть викладатися висновки контролерів, а в іншого – позиція організації, яка перевіряється. Якщо ж це не дасть ефекту, справа буде розбиратися в судовому порядку.