Нецільове використання бюджетних коштів: відповідальність і покарання

Одержувачі

Поняття цих суб’єктів роз’яснюється в ст. 6 БК. В якості одержувачів виступають органи:

  • Держвлади.
  • Управління державних фондів (позабюджетних).
  • Місцевої влади.
  • Муніципальної адміністрації, що знаходиться у віданні розпорядника.
  • Казенне установа.

Всі вони повинні мати право приймати або виконувати фінансові зобов’язання від імені публічно-правової організації за рахунок відповідного фонду. Бюджетна установа не виступає як одержувач. Отже, на нього не поширюється дія положень частини 1 ст. 306.1 БК. Однак необхідно врахувати ч. 2 зазначеної статті, в якій також згадується нецільове використання бюджетних коштів. Відповідальність за цієї частини настає за бездіяльність/дія, що порушує БК, інші нормативні документи, що регламентують фінансові правовідносини. Заходи примусу можуть у цьому разі застосовуватись до суб’єктів, які не виступають їх учасниками. З цього випливає, що нецільове використання бюджетних коштів бюджетною установою також переслідується за законом.

Види порушень

Штраф за нецільове використання бюджетних коштів може призначатися за:

  • Напрямок надходжень на оплату витрат, які не обумовлені в плані фінансово-господарської діяльності на звітний рік.
  • Несанкціонований переказ коштів між статтями бюджетної класифікації. В даному випадку мова йде про те, що надходження, передбачені для витрачання в одному напрямку, переміщуються для покриття витрат в іншому.
  • Здійснення платежів, закриття яких має здійснюватися з бюджетних коштів іншого рівня або позабюджетних фондів.
  • Напрямок надходжень на оплату послуг і робіт, що не відносяться до діяльності підприємства, на сприяння комерційним організаціям, покриття витрат іншої юрособи.
  • Використання коштів на погашення комунальних платежів, що виникли у сторонніх споживачів (орендарів та ін.), безоплатно.
  • Фінансування об’єктів, що будуються в тому числі, за якими вона не передбачено у встановленому порядку і які не входять у відповідні переліки, а також витрати, що не визначені в проектно-кошторисних документах.
  • Використання субсидій і субвенцій з недотриманням умов їх надання.
  • Витрату фінансів з фондів державних виконавчих органів за напрямами, передбаченими в інших розділах балансу.
  • Витрачання коштів від діяльності, що приносить прибуток, на цілі, які не встановлені в плані.