Методи експериментального дослідження в психології: класифікація, вибір методу і обробка результатів

Віктор Кузьмін

1 minute

Молода наука психологія довгі десятиліття піддавалася гонінням і не сприймався науковою спільнотою. Виділитися з філософії їй вдалося лише наприкінці дев’ятнадцятого століття, але і після їй доводилося доводити свою спроможність. Робилося це, в першу чергу, за допомогою експериментально-психологічних методик. Вони дозволили відшукати обґрунтування багатьом науковим теоріям і зробити кілька важливих для світової спільноти відкриттів.

Варто відзначити, що в цей період часу методи експериментального дослідження були основними і єдиними. Вчені тільки накопичували знання в даній області, тому гостро мали потребу в пошуках нових підходів до предметів свого дослідження. З часом застосування експериментального методу дослідження стало всього лише частиною методології і зараз використовується нарівні з іншими способами довести справедливість тієї чи іншої теорії.

Однак на сьогоднішній день експериментальна психологія викликає безліч суперечок. Вчені не можуть визначити її допустимі межі і те місце, яке їй можна відвести в системі знань. Незважаючи на ці складності, методи проведення експериментальних досліджень викликають з кожним роком все більший інтерес у фахівців в даній області і людей, які бажають застосовувати психологічні знання на практиці.

Методи наукових досліджень: коротка характеристика

Перед тим як повністю зануритися в класифікацію методів експериментального дослідження, необхідно скласти загальне уявлення про методики досліджень, без яких складно уявити діяльність вчених.

Простою мовою їх можна охарактеризувати як сукупність прийомів і способів, що дають можливість фахівцям отримати достовірні відомості про об’єкт досліджень. Це дозволяє вибудувати чергову наукову теорію, а також розробити ряд практичних рекомендацій, які будуть активно використовуватися в подальшій роботі іншими вченими.

Так як психологію складно уявити без дослідницьких методик, то на прикладі цієї науки їх розібрати простіше всього. До того ж методи дослідження в психології вкрай обмежені, в них важко розібратися навіть сторонній людині. А результат їх застосування може виявитися дуже вражаючим.

Методи дослідження в психології: види

Основні методи поділяють на дві групи:

спостереження;
експеримент.

Перший метод можна охарактеризувати як цілеспрямований збір даних по об’єкту дослідження та аналіз отриманої інформації. За підсумком він повинен дати пояснення тим чи іншим психологічним факторам, що регулює поведінку особистості.

Метод спостереження має низку вимог, на яких ми зупинимося коротко:

природні умови;
чітка спрямованість;
реєстрація всіх отриманих результатів.

При цьому методика має свою процедуру і поділяється на кілька підвидів. Так як це не є темою нашої статті, ми не будемо акцентувати увагу читачів на даній інформації. А ось про методи експериментального дослідження ми поговоримо більш докладно.

Експеримент: коротка характеристика та відмінні риси

Методи експериментального дослідження можна описати як цілу стратегію і сукупність дій. Вона включає в себе відстеження того чи іншого процесу, а також вплив на нього за допомогою зміни тих чи інших умов. Завдяки цьому перевіряється та чи інша гіпотеза, її можна підтвердити або спростувати. Причому можливість впливати на процес і змінювати початкові умови дає більш повну інформацію про об’єкт дослідження.

Головна відмінність методу експериментального дослідження від спостереження полягає в тому, що ситуація, в якій буде знаходитися об’єкт дослідження є штучно змодельованої. Причому організатор активно втручається в неї. Він може в залежності від поставлених завдань експерименту міняти одну або кілька змінних, фіксуючи зміни, що відбуваються. Можна сказати, що дослідник вивчає не тільки сам об’єкт і його реакції, але і те, яким чином взаємодіють між собою і об’єктом змінні.

Також хочеться уточнити, що експериментальна методика передбачає повний контроль за досліджуваним і змінними, що вводяться для відстеження реакцій. У цьому полягає ще одна відмінність між обома методиками. Якщо спостереження не дає можливості передбачити якісь процеси, то експеримент дозволяє їх спрогнозувати та змоделювати. Також часто дослідники свідомо викликають ті або інші реакції, маніпулюючи змінними. Це дозволяє найбільш повно вивчити об’єкт. Вважається, що дана методика єдина, яка може повною мірою довести спроможність тієї чи іншої теорії або гіпотези.

Специфіка методики та її гідності

Основна специфіка експерименту вкрай проста – це втручання в процес дослідження для того, щоб змінювати умови, поки не будуть отримані всі дані. Саме це і є основною метою застосовуваних методів дослідно-експериментального дослідження.

Не можна не згадати про переваги методики. Вони досить численні, що і пояснює її затребуваність у науковому світі:

можливість усвідомлено викликати певні психічні явища;
можливість впливу на умови експерименту;
виявлення причинно-наслідкових зв’язків.

Експериментальним шляхом можна отримати досить багато фактів, адже він дозволяє чітко встановлювати взаємозв’язок між мінливими умовами і психологічними процесами.

Обмеження в застосуванні експерименту

Вибір методу експериментальних досліджень підходить не для всіх ситуацій. Адже організувати грамотний експеримент досить складно. Фахівці стверджують, що він повинен бути змодельований таким чином, щоб об’єкт дослідження навіть не підозрював про свою участь у тих або інших процесах.

На жаль, це не завжди вдається, і тоді виникає небезпека того, що сам об’єкт дослідження почне впливати на результати процесу. Випробуваний може відчувати страх, бажання подати себе в більш вигідному світлі, що не дозволить отримати інформацію про його справжніх психологічних реакціях.

Також в деяких психологічних експериментах неприпустимо довільно змінювати перемінні. Дана дія не дозволить виявити причинно-наслідкові зв’язки і зводить нанівець всі переваги обговорюваної методики.

Ще одна складність полягає в тому, що в ряді експериментів дослідник і об’єкт вивчення повинні тісно спілкуватися між собою. При цьому між ними встановлюється емоційний зв’язок, яка здатна вплинути на поведінку об’єкта. У цьому випадку результат не може вважатися абсолютно чистим і вимагає додаткових досліджень. Можливо, в цьому випадку повинні використовуватися інші методики.

Види експерименту

У науковому світі прийнято виділяти два види експерименту:

лабораторні методи дослідження;
природний експеримент.

Якщо коротко їх охарактеризувати, то лабораторний експеримент полягає у ретельній підготовці. Він проходить у спеціальних приміщеннях з великою кількістю обладнання, при цьому всі об’єкти віддають собі звіт в тому, що приймають участь в дослідженнях. Однак справжні цілі подій можуть бути від них приховані.

Природний експеримент передбачає ретельне приховування від об’єкта всіх даних про його залучення в науковий процес.

Лабораторний експеримент

Розглядаючи лабораторні методи дослідження більш широко, можна представити їх як моделювання діяльності об’єкта в обмеженому просторі. При цьому використовуються всі можливі методи вивчення, дуже важливим нюансом є застосування сучасних технічних засобів та розроблення спеціальної інструкції. Її повинен дотримуватися індивід, що приймає участь в експерименті, і всі його учасники.

Отримані в результаті наукові дані повинні бути максимально чистими, це можливо лише за умови стовідсоткового повторення природних умов в обмеженому просторі. Однак варто врахувати, що повністю відтворити ці умови неможливо. Зазвичай це робиться лише фрагментарно. У цій методиці поєднуються головні достоїнства і недоліки експерименту, як психологічного дослідження. З одного боку, вона дозволяє максимально точно контролювати всі введені в процес змінні, а з іншого – не дає приховати залученість об’єкта в дослідницький процес.

Природний експеримент

Експериментально-теоретичний метод дослідження, названий пізніше «природним», був вперше введений в практику на початку двадцятого століття. Його суть полягає в невіданні об’єкта дослідження про проведення експерименту і умовах, максимально наближених до його звичному середовищі проживання.

Головним плюсом цієї методики є можливість дослідника активно впливати на випробуваного і сам процес, але при цьому залишатися не залученим у всі дії. Це дає неймовірну чистоту отриманих даних, але одночасно позбавляє можливості повторити експеримент. Потрапляючи в подібні умови ще раз, об’єкт починає розуміти, що вони створені цілеспрямовано.

Останні роки в науковому світі регулярно проводяться диспути на тему етичності подібної методики. Справа в тому, що в процесі експерименту використовується прихована техніка. Життя індивіда стає джерелом пильної уваги, при цьому дослідники не отримують його згоди на участь у процесі. Експеримент може стати справжньою психологічною травмою у разі розкриття його умов.

Етапи експерименту

Варто враховувати, що кожен експеримент складається з певних етапів. Цей нюанс дуже важливий для чистоти процесу:

Визначення цілей і завдань. Даний етап вважається визначальним, на ньому виявляється актуальність проблеми. Паралельно вибудовується план, який повинен враховувати всі накопичені по досліджуваної темі знання.
На другому етапі безпосередньо і відбувається експеримент. Він полягає у впливі дослідників на навколишній світ. При цьому виробляється спеціальна методика. Вона безпосередньо залежить від поставлених завдань і досліджуваних проблем. Причому вона цілком може стати і універсальною, все залежить від того, наскільки затребувана проблематика експерименту.

При цьому методи обробки експериментальних досліджень в залежності від завдань залишаються незмінні. Головним в цьому процесі залишається, повторимося, чистота отриманих даних.

Класифікація експериментів

Дане питання потребує детального розгляду, так як на сьогоднішній день класифікація знаходиться в прямій залежності від багатьох факторів. Зазвичай вона ставиться в залежність від двох характеристик. Про них варто поговорити детальніше.

За результатом впливу виокремлюють три види експериментів:

Констатуючий. В процесі дослідження об’єкта не формуються якісь нові установки, не з’являються нові властивості, а вже наявні не отримують належного розвитку. Згідно даної класифікації експериментатор займає позицію, схожу з поведінкою стороннього спостерігача.
Формуючий. Тут участь організатора експерименту є найбільш активним. У багатьох випадках об’єкт повністю змінюється, часто ці зміни носять безповоротний характер. При цьому сама організація експерименту дозволяє не просто реєструвати отримані дані, але й розкривати динаміку, механізми впливу, етапи формування тих чи інших психологічних процесів і так далі.
Патопсихологический. Цей експеримент можна поставити в особливий розряд, так як дослідника мало цікавлять підсумкові результати. У процесі свого впливу на об’єкт виявляються і вивчаються способи, якими індивід приходить до даного результату. Можна сказати, що основною оцінці піддаються розумові процеси.

Фахівці класифікують експерименти й за рівнем усвідомленості:

повна поінформованість об’єкта про всі нюанси майбутнього експерименту;
часткова поінформованість індивіда, де крім конкретних фактів йому можуть надати і помилкові гіпотези;
приховування завдань, цілей і термінів експерименту (найчастіше випробуваний навіть не має уявлення, що став об’єктом спостереження).

Крім перерахованих категорій можна ще назвати контрольний і пілотажний експерименти.

Робота з випробуваним і обробка даних

Об’єкт досліджень і сам експериментатор повинні перебувати в якомусь взаємодії. Цей момент є найбільш складним, тому методика не може працювати без розробки інструкції.

При цьому необхідно враховувати, що головним завданням є не сама розробка подібного тексту, а розуміння його учасниками експерименту. Саме за це в першу чергу відповідає психолог, адже часто в однакових умовах люди абсолютно по-різному сприймають інформацію. Одні відразу ж розуміють всі вимоги, зазначені в інструкції, а от іншим потрібен якийсь час. Експеримент не можна починати, поки не будуть готові всі його учасники.

Ще однією проблемою є відбір об’єктів. За результатами, показаним тією чи іншою категорією випробовуваних, будуть робитися висновки з досить великою соціологічної групи. Тому дослідники часто підбирають перші об’єкти помилково, і тільки потім формуються відповідні групи індивідів. Але навіть у цьому випадку вони поділяються на дві групи.

Інструкція, що видається об’єктів, створюється за загальними правилами. Вона повинна відображати наступні моменти:

мета і завдання;
хід та особливості того, що відбувається.

До того ж текст повинен бути максимально інформативним і лаконічним.

Обробка результатів вимагає довгого часу. При цьому важливо враховувати, наскільки вони були спотворені в процесі експерименту. Психологія знає випадки, коли дослідник, глибоко переконаний у важливості своєї теорії, впливав на поведінку об’єктів. Також самі учасники експерименту можуть у процесі вгадати завдання і цілі всього, що відбувається, мимоволі підлаштовуючись під очікуваний результат.