Кредитний дефолтний своп

Кредитний дефолтний своп – це виробничий фінансовий інструмент, який безпосередньо пов’язаний з кредитуванням. Світова фінансова криза 2008 року багато в чому посилився тим, що в банківській сфері існував цей інструмент, який розганяв руйнівний маховик масових руйнувань і паніки. У статті ми постараємося пояснити дефолтний своп простими словами, а також скажемо про те, що цей фінансовий інструмент небезпечний для світової економіки. Чому найбільші інвестори світу називають його «бомбою уповільненої дії»?

Визначення

Кредитний дефолтний своп (CDS) – це договір страхування кредитної організації з іншим учасником ринку з метою мінімізувати свої ризики при видачі кредитів. Якщо позичальник справно платить кредит, то кредитор сплачує певну суму страхової компанії. Якщо ж, навпаки, позичальник виявляється неплатоспроможним, тоді кредитна організація, що видала кредит, просить відшкодувати борг страхову компанію. Дефолтний своп дає гарантію дрібним банкам залишитися на плаву у разі форс-мажорних ситуацій. Природно, що за цю гарантію вони змушені розлучатися з частиною свого прибутку.

Приклад

Покажемо на прикладі, як застосовується дефолтний своп на практиці. Припустимо, банк А укладає договір кредитування на величезну суму з урядом певної країни. Після цього він страхує угоду у найбільшій міжнародній кредитної організації. Якщо держава не зможе розрахуватися і оголосить про дефолт, тоді банк вимагатиме у страхової компанії розрахуватися за нього. Тобто дефолтний своп дозволить банку не розоритися, однак страхова компанія зазнає величезних збитків.

Періоду криз

Поки в світі або певній країні на макроекономічному рівні все спокійно, то така система працює. Але варто тільки наступити форс-мажорній ситуації, то дефолтний своп тільки посилює її. Чому це відбувається? Справа в тому, що страхові організації не мають стільки резервів, скільки зобов’язань по виплатах. Кредитний ризик неможливо прорахувати на 100 % з тієї простої причини, що ситуація щодня змінюється. Сьогодні у людей є робота, а завтра вони можуть її втратити. У періоди криз починаються масові звільнення. Отже, зростає обсяг невиплачених кредитів.

Розорення найбільшої страхової компанії AIG

Про те, що кредитний ризик може розорити навіть найбільші фінансові компанії світу, може повідати ситуація з фірмою AIG. Їй вдалося випустити кредитних свопів на загальну суму 400 мільярдів доларів США за 2008 рік. Взагалі перед кризою загальна сума цього фінансового продукту досягала рівня світового ВВП. Природно, коли почалися дефолти за кредитами, а серед них був величезний відсоток «сміттєвих іпотек», тобто кредитів, які давали абсолютно неплатоспроможним громадянам США. По суті банки і фінансові організації підставили найбільші страхові компанії, роздаючи направо і наліво іпотеки всім бажаючим, незалежно від фінансового стану останніх. Тільки величезні фінансові вливання держави допомогли вистояти всієї капіталістичної системи. Іншими словами, держава врятувало капіталізм, який фактично заперечував його роль у регулюванні системи.

Простими словами про складні

Наведемо абстрактний приклад простими словами, що ясно дасть уявлення про те, що таке дефолтний своп за іпотечними облігаціями, а також трохи дозволить зрозуміти про систему торгівлі.

Припустимо, в місті А проживає сім’я Іванових. Чоловік непогано заробляє, і сім’я не відчуває жодних фінансових проблем. Іванови вирішили взяти іпотеку в банку. Кредитна установа схвалив позику, але вирішив підстрахуватися і купити страховку.

Сім’я Петрових вирішила підзаробити. Вона бачить, що сім’я Іванових непогано заробляє, і проблем з виплатами у неї немає. Вона вирішує придбати дефолтний своп у банку. Останній сплачує Петровим 10 тис. рублів на місяць, але якщо Іванови припинять платити, то вже їм доведеться повернути мільйон банку, а не Івановим. Одного разу вранці сім’я Петрових побачила, що Іванов не вийшов на роботу. На наступний ранок це повторилося. Виявилося, що фірма, на якій працював Іванов, скоротила частину свого штату. У число несчатсливчиков потрапив і наш боржник. Петрови сильно налякалися, так як необхідно буде заплатити мільйон банку за Іванових. Далі з’являється сім’я Сидорових. Вона знає, що Іванов може влаштуватися на іншу, більш високооплачувану роботу, і платежі за кредитом відновляться. Сидоровы пропонують Петровим продати іпотечний своп їм за 500 тис. рублів. Останні з радістю погоджуються, так як вони впевнені, що їм доведеться виплатити мільйон банку. Вони втрачають 500 тис. рублів, однак думають, що зберігають також 500 тис. рублів. Вони думають, що вдала угода. Після цього Іванов влаштовується на роботу і починає виплачувати свій кредит. Сидоровы, бачачи цю тенденцію, піднімають ціну на дефолтний своп до 700 тис. рублів. Новий інвестор купує його, так як виплати за нього складуть мільйон. В результаті Сидоровы заробили 200 тис. рублів на різниці. Ми підійшли до такого поняття, як кредитний дериватив. Розберемо це поняття далі.

Кредитні деривативи

Кредитні деривативи та створили найбільший з часів «Великої депресії» світова фінансово-економічна криза. По суті, був створений «міхур», який неминуче повинен був лопнути. У 2008 році трейдери, брокери, фінансові установи та контролюючі державні структури створили цілу фінансову піраміду. Навіть за часів сумнозвісної «тюльпаноманії» XVII століття фінансові магнати не впадали у такий масовий психоз в гонитві за прибутком, втративши всі залишки критичного мислення. Тепер про самому терміні.

Кредитний дериватив – це фінансовий інструмент, призначений для передачі кредитного ризику від однієї особи іншій. У нашому абстрактному прикладі з Ивановыми, Петровыми і Сидоровыми можна зробити висновок, що Петрови і Сидоровы торгували кредитним деривативом. Запорукою ж за нього виступає кредит Іванова. Необхідно підкреслити, що це не заставу за кредитом, тобто машина, будинок, дача і т. д. А саме застава за деривативу. Тобто кредит у даному випадку виступає у ролі цінності, яка продається і купується. Якщо боржник перестає платити, то держатель деривативу просто розоряється і не має права стягувати з боржника його майно. Це необхідно розуміти.

Ставлення до фінансового інструменту зі сторони найбільших світових інвесторів

Найбагатші люди світу критично ставляться до даного фінансового інструменту.

Найбільший світовий інвестор Уоррен Баффет охарактеризував іпотечна криза 2008 року в США «найбільшим спекулятивним ринковим міхуром, з коли-небудь бачених їм». Про це він заявив в 2011 році під час свідчення Комісії з розслідування причин кризи. На запитання Комісії він заявляв, що вся Америка і весь світ переконали себе в тому, що зростання цін на нерухомість буде тривати вічно, і ніколи не буде його падіння. Такий стан ейфорії і масового психозу не піддається ніякому логічному поясненню. Останній раз найбільші світові банкіри та фінансові магнати прибували в такому стані під час «тюльпаноманії» в Нідерландах в XVII столітті.

Причини іпотечної кризи в США 2008 року

Чому одна із самих стабільних, чесних і відкритих економік світу перетворилася у фінансову піраміду? Теорій багато. Банкіри звинувачують в цьому держава, яке не забезпечило регуляторну політику. Державні чиновники перекладають провину на трейдерів і брокерів в штучному роздмухуванні «міхура». Можливо, мають рацію і ті й інші, але крім цього практично у кожному дослідженні про іпотечний криза згадуються ще й наступні причини:

Хеджування ризиків – передача їх від однієї особи іншій – передавалося з такою частотою, що регулятори просто не встигали контролювати ринок. На цьому тлі важко було встежити за тим, що відбувається на біржах. Неконтрольованість ринку призвела до того, що кредитними свопами (CDS) почали забезпечувати нові інструменти – CDO. А ті, в свою чергу, – CDO на CDO або синтетичні CDO.

Масштаб афери просто вражає. Для цього необхідно просто вдуматися: сам кредит стає цінністю. Він забезпечує кредитний своп. Однак хеджування ризиків на цьому не закінчується. CDS сам стає цінністю, і під його забезпечення створюються CDO. Але і вони також стає цінністю, і під їх забезпечення створюються CDO на CDO. Загалом, на порожньому місці створюється нічим не забезпечена система, яку Мавроді у свій час назвав «акумуляція і продаж жадібності».

Роль банків у створенні «міхура»

Банки і кредитні установи у США жили за рахунок продажу самих кредитів. Тобто їм було абсолютно байдуже те, чи зможуть люди їх віддати, так як для них цінністю були самі ці зобов’язання, а не виплати по ним. Чим більше кредитів, тим більше вигоди, незалежно від фінансового стану боржника.

Коли вся ця фінансова піраміда звалилася в 2008 році, то вся тяжкість наслідків лягла на страхові компанії. Природно, у них не виявилося стільки резервів для того, щоб заплатити за всю цю аферу. Тоді держава взяла на себе покриття всіх збитків, так як по суті ера капіталізму могла закінчитися. Тобто пересічні громадяни – вчителі, лікарі, державні службовці – заплатили з власної кишені за всі махінації фінансистів з Уолл-Стріт.

Можливе повторення кризи 2008 року?

Після кризи 2008 року весь світ стало цікавити те, чи можливе повторення подібного в майбутньому. США в очах світових інвесторів перестали здаватися «тихою гаванню у бурхливому океані». Навпаки, США стали джерелом фінансового урагану». Консерватори і політики не могли з цим змиритися. На вибудовування нової фінансової системи були кинуті величезні сили. У 2011 році створили Комісію з розслідування причин кризи. Багатьом найбільшим фінансистам були висунуті серйозні звинувачення у шахрайстві. У цьому ж році США приймає новий закон – закон Додда-Франка». Тепер банки повинні надавати точний звіт про операції по кредитних дефолтних свопах. Однак багато хто скептично до цього ставляться, так як ця міра не знижує ймовірність ризиків.

У світі є один суб’єкт, який може знову розігнати економічна криза до такої міри, що держави більше не зможуть з ним впоратися. Цим суб’єктом виступає Греція, яка отримала величезні кредити від Goldman Sachs. Якщо Еллада оголосить дефолт, то всі виплати за неї платитиме страхова компанія. Рахунок йде на мільярди доларів США. Така сума може розхитати всю фінансову систему світу.

Дефолтні свопи в Росії

Незважаючи на те, що дефолтні свопи стали першопричиною найбільшого світового фінансово-економічного кризи, цей фінансовий інструмент досі має місце бути. Дефолтні свопи можна придбати і в Росії. Проте в нашій країні цей інструмент не здобув такої популярності, як в США. Причина в тому, що кредитні свопи популярні тоді, коли кредитні пропозиції помітно вище, ніж попит. Іншими словами на одного позичальника припадає 10 організацій, які готові позичити йому. У нашій країні, навпаки, на одного кредитора припадає величезна кількість позичальників. Тому немає сенсу купувати кредитний своп, якщо є можливість інвестувати безпосередньо. У США на початку двохтисячних років на ринку було величезна кількість грошових коштів. За рахунок цього попит на кредит був значно нижче пропозиції.