Конкурентоспроможність країн: поняття, методи оцінки, шляхи підвищення, аналіз

А якщо детально?

Сучасні методи оцінки конкурентоспроможності припускають аналіз ситуації, виходить з того, що зазначене поняття комплексне. У нього включають ряд показників, властивих конкретному товару (ціна, споживчі особливості, якість). За рахунок цього комплексу можна говорити про успіх продукту на зовнішньому і внутрішньому ринку. Методи оцінки конкурентоспроможності змушують проводити порівняльний аналіз з іншими продуктами, близькими по своїй суті питання, що розглядається, або є його повним аналогом.

Конкуренція на рівні продукції залежить від ряду факторів. Виробничі витрати, інтенсивність робочого процесу, продуктивність праці – ключові. Від них залежить як якість виконання, так і ціна продукту.

Фактори, що визначають конкуренцію

Виробничі витрати розраховуються у валюті держави, де розташована фірма, що виробляє важливий для конкурентоспроможності країни продукт. Величина витрат – це ті витрати, які несе компанія з причини виробничих факторів, а також у зв’язку з використанням ресурсів.

Продуктивність праці є одним із ключових показників, за якими можна зрозуміти здатність товару конкурувати з подібним продуктом у світовому масштабі. Виробничий процес, фактично, – матеріальна база конкуренції. Щоб вивести цей показник у вигляді математичної величини, потрібно оцінити ціновий рівень і прибуток.

Нарешті, інтенсивність праці – параметр, якому дають оцінку, визначаючи індекс інтенсивності виробничого процесу. Це стосується в рівній мірі і для сільського господарства і для промисловості. Індекс – узагальнений показник, що відображає середній на добу обсяг випуску продукту. Для розрахунку беруть місячний часовий проміжок і обчислюють середньозважене значення. Для цього необхідно агрегувати індекси, попередньо виявивши, які види продукції найбільш важливі для визначення конкурентоспроможності країни, чия економіка піддається аналізу.