Конкурентоспроможність країн: поняття, методи оцінки, шляхи підвищення, аналіз

Науковий підхід: структурованість як запорука успіху

Якісний аналіз конкурентоспроможності можливий лише за наявності чітко сформованої теоретичної бази, що дає повне розуміння об’єкта, з яким доведеться працювати. Щоб її створити, необхідно звернутися до специфічної наукової літератури. Розкриття розглянутого поняття, його характеристика, розбір рівнів структури і факторів, від яких воно залежить, дозволяє зрозуміти, яким підпорядковується правилам аналіз конкурентоспроможності і яку корисну інформацію він дозволяє генерувати.

Крім розуміння використовуваної термінології, науковий підхід зобов’язує вміти працювати зі структурними рівнями, в тому числі стосовно до різних країн. Для Росії в наш час підвищення конкурентоспроможності являє собою одну із найкращих економічних завдань, і на її рішення повинні бути спрямовані всі прогресивні роботи в цій сфері. Знаючи основні проблеми, можна запропонувати їх вирішення, користуючись теоретичною науковою базою.

Конкурентоспроможність: структура поняття

Якщо проаналізувати поточний стан економіки країн (розвинених), стане видно, що конкуренція регулюється законодавчою базою. У більшості держав існують також спеціальні інстанції, органи, відповідальні за підвищення конкурентоспроможності держави.

Взагалі це поняття досить складне. Його можна розглядати на рівні окремих товарних одиниць, фірм, що виробляють товар, галузей або держав. Існування одного рівня немислимо без іншого – між ними присутні тісні взаємозв’язки, облік яких дозволяє досягти економічного зростання на кожному етапі.

Виділяють внутрішні та зовнішні взаємозв’язки, на базі яких формується оцінка конкурентоспроможності. При цьому на рівні окремої галузі або цілої держави вона безпосередньо визначається тим, наскільки окремі виробники, які в деякій країні, можуть створити товар, що конкурує з продуктами інших фірм.