Колонія суворого режиму: поняття, умови перебування увязнених. Перелік обмежень у колоніях суворого режиму.
Колонію легко дізнатися: похмура, з заржавілими вишками, обнесена колючим дротом, плац, металеві стіни з гратами. «Зона» – так називають виправні колонії, де панує суворий і жорстокий світ, де дотримуються власні закони і правила.
Поняття колонії суворого режиму. Хто в них міститься
Колонія суворого режиму відноситься до найбільш суворим виправних установ закритого типу, де відбувають покарання на підставі вироку суду особи, які є найбільш суспільно небезпечними для громадян і суспільства в цілому, тому потребують суворої ізоляції. Такі особливо небезпечні громадяни, як правило, потрапляють туди за вчинення тяжких або особливо тяжких умисних злочинів, наприклад, умисне вбивство двох і більше осіб, вбивство, особливо небезпечний рецидив. Умови утримання в такому виправній установі, як колонія суворого режиму, достатньо жорсткі та суворі, що проявляється у великій кількості обмежень і повної ізоляції.
Умови і порядки утримання ув’язнених
Природно, одна колонія буде зовсім несхожа на іншу. Для ув’язнених дана установа як маленька держава зі своїм «президентом», своїми порядками, правилами та звичаями. Дуже багато залежить від контингенту, який там знаходиться (як від самих засуджених, так і від адміністративних працівників). Але все ж, колонія суворого режиму, умови утримання в ній ув’язнених – все це чітко регламентовано певними нормативними актами, перш за все Кримінально-виправних кодексом, як, втім, і порядки надання побачень, отримання передач від родичів та інші організаційні приписи. Крім того, виправна колонія суворого режиму характеризується тим, що крім особливого контингенту, який відбуває покарання, такі установи обмежують і кількість передач для засуджених. Так, відбуває покарання у цьому виправному закладі має право отримати лише чотири посилки і чотири бандеролі на рік. Обмеження стосуються і кількості побачень на рік: ув’язнений має право на три тривалих і три короткострокових побачення. Якщо засуджений працює, то він має право витрачати на товари чи продукти харчування (на свій розсуд) суму, яка не перевищує двох мінімальних розмірів оплати праці.
Внутрішнє пристрій колонії
Виправна колонія суворого режиму підрозділяється на житлову зону і виробничі приміщення. В свою чергу житлова зона може містити декілька локальних: їдальню, бібліотеку, медичну частину з лазаретом, баню, а також штаб, де знаходяться кабінети адміністративних працівників. Засуджені утримуються в замикаються камерах, які розраховані на 30-50 осіб. У них розташовані ліжка в два або три яруси, на одну людину встановлено норму площі – 7м2, яка, втім, нерідко порушується. На території колонії обов’язково є невеликий майданчик для прогулянок на свіжому повітрі, а також приміщення для дисциплінарних покарань або штрафний ізолятор (ШІЗО), куди містяться ув’язнені за порушення порядку.
Особливості утримання в колоніях жінок
Як правило, зі словом «в’язень» або «засуджений» асоціюється чоловік середніх років з грубим голосом, що розмовляє нецензурною промовою, за плечима якого кілька судимостей, зазвичай за хуліганку» або «наркоту». Але все частіше поняття «засуджений» відносять до дівчатам, жінкам, у яких на генному рівні закладено бути матір’ю. Проте це не зупиняє їх робити жахливі правопорушення. Так, найбільш часті злочини серед прекрасної половини людства – це збут, зберігання, виготовлення наркотичних речовин, ненавмисне вбивство, хуліганство.
За тими самими підставами, що й для чоловіків, а саме за вчинення тяжких, особливо тяжких злочинів суд може винести вирок жінці з відбуванням покарання в колонії суворого режиму для жінок, яка трохи відрізняється від чоловічої. Умови для перебування в такий колонії створені без урахування фізіологічних, психологічних та інших особливостей жіночого організму. В такому закладі жінка, як правило, без моральної і фінансової підтримки втрачає соціальну адаптацію, тобто практично повністю відсутня можливість пристосуватися до життя на волі.
Для жінки позбавлення волі переноситься набагато болісніше, ніж для чоловіка. Це зумовлюється віддаленістю від дому, рідних, чоловіка, дітей, відсутністю санітарно-гігієнічних умов, психологічними труднощами режиму відбування покарання (відсутність особистих речей, єдина форма одягу, ходіння строєм). Жіноча колонія суворого режиму підпорядкована тим же режимним вимогам: така ж кількість допустимих посилок і побачень, можливий праця на будь-яких видах робіт, такі ж дисциплінарні покарання, аж до відбування їх у штрафному ізоляторі. Слід зазначити, що чоловіки, як і жінки, пробувши в колонії в середньому від трьох до п’яти років, звикають до тюремного життя, тому часто, після виходу на волю, знову потрапляють до в’язниці. Хоча зазначене абсолютно не означає, що побували в колонії жінки – це, безумовно, “покидьки суспільства”, серед них часто зустрічаються обдаровані, талановиті майстрині, художниці.
Необхідність реформування системи виконання покарань
З усього вищевикладеного напрошується висновок про необхідність проведення реформ в системі виконання покарань з урахуванням статі, необхідністю соціальної адаптації та можливістю розв’язання найпростіших побутових проблем.
