Індивідуальна трудова діяльність: що це, закон, види та особливості

Обов’язки індивідуальних трудящих

До радянським громадянам, бажаючим зайнятися індивідуальною працею, був пред’явлений ряд вимог. Держава жорстко контролювала кожен кооператив. Проявлялося це в аналізі документації, перевірки санітарних і протипожежних норм, контроль за податковими операціями і т. д.

Основним обов’язком самозайнятих громадян була своєчасна виплата податків. Представники кооперативів несли в районний фінансовий відділ відомості про доходи. Розміри стягнутих податків визначалися фінансовим законодавством кожен рік. Можна лише сказати, що передаються державі суми були воістину величезні. Часто податок сягав 100% від одержуваного доходу. Але як таке можливо? Повернемося до цього трохи пізніше.

Погляди на закон про індивідуальної робочої діяльності

Існують різні погляди на цей закон. Деякі дослідники вважають, що індивідуальна трудова діяльність ніяк не вплинула на процедуру перебудови. Це був суто соціалістичний закон, майже не вносить ніяких ринкових елементів. Це легко довести, порівнявши закон про ІТД з нормативними актами, прийнятими в добу нової економічної політики (Непу). В якійсь мірі закони початку 20-х років були більш ліберальні.

Існує й інша точка зору. Її прихильники стверджують, що закон про ІТД перервав тривалу епоху застою. Останні два десятиліття Радянського Союзу охарактеризувалися повною відсутністю важливих заходів та ідей. При цьому акт 1986 року став початком формування нового, іншого державного ладу.

Безумовно, особливості індивідуальної трудової діяльності мали дуже радянський, зовсім не капіталістичний характер. Однак саме рішення прийняти подібний закон цілком можна назвати сміливим і революційним.