Форма угоди. Поняття, види та форми угод

Оспорювані і нікчемні угоди

Це два види недійсних угод, які передбачені законодавством. Заперечної угоду може визнати суд. Нікчемна угода вважається недійсним уже в силу закону. Визнання його таким не залежить від рішення суду. Оспорювані правочини вважаються дійсними до заяви вимоги зацікавленої особи. До них відносять угоди, укладені під впливом погроз, обману, насильства, омани або у важких життєвих обставинах. Серед підстав, за якими угода визнається недійсною, є недотримання встановленої для неї форми.

Повернення отриманого

Якщо за недійсним правочином не було здійснене виконання, жодних майнових наслідків її визнання такої не настає. Інше положення справ буде в разі, якщо умови угоди були повністю або частково реалізовані. У цій ситуації законодавство передбачає певні майнові наслідки. В першу чергу, як вказує стаття 167 ГК (ч. 1), по недійсним угодам кожен з учасників зобов’язаний повернути все, що він отримав. Цей порядок називається двосторонньою реституцією. Вона часто застосовується у випадках, коли сторонами не була дотримана встановлена форма угоди. Наприклад, якщо угоду про купівлю-продаж нерухомості не було оформлено належним чином і згодом не пройшло реєстрацію, то воно буде визнано недійсним. У деяких випадках, однак, здійснити повернення отриманого в тому ж вигляді, в якому воно було прийнято, неможливо. Така ситуація має місце, наприклад, при знищенні речі. Тоді закон наказує здійснити повернення суми, еквівалентної її вартості. Крім двосторонньої, передбачена і одностороння реституція. В цьому випадку початкове положення (існувало до укладення недійсної угоди) відновлюється тільки у одного учасника. Для другого суб’єкта передбачені санкції. Зокрема, все, що він отримав по угоді, звертається на користь держави. Така ситуація можлива, наприклад, у разі, якщо особа уклала угоду з недієздатним громадянином, знаючи про це. Законодавство також передбачає санкції до обох суб’єктів. У цьому випадку все, що вони отримали, звертається на користь держави.