Підвиди лізингу
У Росії лізингові послуги не так популярні поки, як за кордоном, цього ринку ще належить розвиватися, щоб з’явилися лізингові компанії з якісним технічним обслуговуванням всіх об’єктів. Поки тут найпоширеніший вид – чистий, який теж можна розділити на багато форми фінансового лізингу.
Прямий лізинг – коли виробник сам є лізингодавцем, тобто постачальник і лізингоодержувач укладають двосторонню угоду. Широкого розповсюдження цей вид у нашій країні не знайшов, оскільки при збільшенні числа операцій виробник зазвичай створює власну лізингову компанію.
Зворотний лізинг – різновид двосторонньої угоди, коли підприємство, а в майбутньому – лізингоодержувач, не має достатньо коштів, щоб вести виробничу діяльність на вже наявному в нього устаткуванні. Підприємство продає своє обладнання через лізингову компанію, яка йому ж здає це обладнання. Такого плану фінансова оренда дає підприємству гроші, наприклад, для оборотних коштів. Договір складається таким чином, щоб підприємство могло по його закінченні викупити своє обладнання назад. Якщо виробник зазнає фінансові труднощі, цей вид лізингу може стати дієвою підмогою.
Роздільний лізинг – додаткове залучення фінансів. Це досить складний у виконанні підвид лізингу через багатоканальності фінансування, тому використовується найчастіше для дорогих проектів. Відрізняє цей підвид те, що при купівлі лізингодавець сплачує не всю суму, а якусь її частину, інше ж фінансують кредитори, у яких він бере у борг. Тим не менш розраховані з повної вартості майна податкові пільги для лізингової компанії зберігаються. Лізингодавець-позичальник не відповідальна особа перед своїми кредиторами. Борг погашається з лізингових платежів. Тому найчастіше застава на майно оформляється на користь кредиторів. Виходить, що основний ризик щодо угоди несуть кредитори – страхові компанії, банки, інвестиційні фонди і так далі, а забезпеченням можуть послужити тільки платежі по лізингу і що здається в оренду майно.
Револьверний лізинг (з заміною майна) – якщо лізингоодержувач потребує в самому різноманітному обладнанні, то він за умовами договору може через визначений термін обміняти одне орендоване майно на інше. Буває, що лізинг здійснюють через посередника, тоді договір передбачає у разі банкрутства посередника отримання платежів основним лізингодавцем. Такі угоди ще називаються сублизингом.
Сублізинг вигідний при технічному переозброєнні підприємств, які перебувають у концерні або холдингу. Якщо головне підприємство не хоче кредитувати дочірні фірми, воно для більшої впевненості в правильному витрачання коштів створює лізингову компанію і купує “дочкам” потрібне обладнання. Тоді воно може відстежувати лізингові платежі і наглядати над використанням обладнання.
