Фінансовий лізинг: поняття, умови, правове регулювання

Об’єкти і суб’єкти

Будь-яке рухоме і нерухоме, крім забороненого у вільному обігу на ринку, майно може бути об’єктом лізингу. Це може бути фінансовий лізинг підприємства, устаткування або лізинг нерухомого майна. Останнім володіє високою вартістю, складно в здійсненні, має великі терміни підготовки всього процесу, а тому навряд чи коли-небудь буде широко застосовуватися в нашій країні. Однак і в зарубіжній практиці саме перший вид, що стосується обладнання, збирає основні лізингові платежі.

Суб’єктами ж у лізинговій угоді є, як вже було сказано вище, тільки три інстанції: власник (лізингодавець), користувач (лізингоотримувач) і продавець устаткування (майна). Що з себе являє лізингодавець? Найчастіше це юридична особа, яка здійснює лізингову діяльність, тобто передає на договірній основі спеціально для цього придбане майно. Також лізингодавцем може бути і окремий громадянин, зареєстрований індивідуальний підприємець без юридичної особи.

Юридичні особи

Юридичною особою може бути як банки, так і інші установи, що займаються кредитами, якщо в їх статуті прописано лізингова діяльність, яку передбачає Закон про фінансовий лізинг Російської Федерації. Також юридичними особами виступають лізингові компанії, які спеціалізуються суто на фінансуванні угод (тобто оплаті майна), або універсальні.

Останні бувають не тільки фінансують, але і здатні чинити всілякі додаткові послуги з супроводу лізингової операції – навчання, консультації, технічне обслуговування і так далі. Юридичною особою може бути будь-яка фірма, установчі документи якої передбачають лізингову діяльність, якщо вона має фінанси в достатній кількості.