Дискреційна фіскальна політика. Види фіскальної політики, цілі, інструменти

Вплив факторів зовнішньоекономічного характеру

Дискреційна фіскальна політика може виявитися малоефективною внаслідок впливу фактора чистого експорту. Мова йде про економічний ефект, в основі якого лежить вплив держави на процентну ставку, яка згодом вплив на курс вітчизняної валюти. Підсумком такого процесу стає вплив на чистий експорт, зводить до мінімуму відсоток ефективності заходів регулювання.

Непередбачені міжнародні зміни попиту також можуть зробити малоефективними будь-які види фіскальної політики. Для того щоб зрозуміти негативний вплив цього фактора, потрібно уявити таку ситуацію: припустимо, був проведений ряд стимулюючих дій, наслідком яких стало успішне збільшення сукупного попиту, який дозволив забезпечити повну зайнятість. Але в той же час країна, що є торговим партнером, переживає стрімке зростання економіки. В результаті відбувається настільки швидке збільшення сукупного попиту, що виникає його інфляція.

Ефект витіснення

В даному випадку мова йде про конкретних теоретичних аргументів, згідно з яким дискреційна і недискреційна фіскальна політика не є ефективною за визначенням. Суть подібної аргументації полягає в наступному: у випадку, наприклад, стимулюючих дефіцитних заходів впливу буде проявлятися зростання процентних ставок і скорочення інвестиційних витрат. Такі процеси ведуть до ослаблення і навіть нейтралізації стимулюючого ефекту фіскальної політики.

На практиці це може виглядати наступним чином: для збільшення державних витрат уряд починає фінансувати дефіцит, підвищуючи тим самим попит на гроші. В підсумку процентна ставка зростає, а інвестиції знижуються. Але якщо інвестиції знизяться на той же відсоток, який був зафіксований в процесі зростання збільшення витрат, то ефект від подібної стратегії виявиться нульовим.

Варто звернути увагу і на той факт, що дана теорія підтверджена як актуальна далеко не всіма економістами.