Хто платить ПДВ — покупець або продавець, якщо в договорі це не зазначено?

Хто платить ПДВ — покупець чи продавець? Питання з розряду філософських. Його платниками є продавці, але реально він утримується з кишені покупця, оскільки включається в ціну. Все ускладнюється ще і тим, що для кожного платника ПДВ існує в двох варіантах: податок, що підлягає перерахуванню до бюджету, а також той, який сплачується постачальникам в складі ціни за придбані у них товари і послуги.

Зазвичай в договорі прямо вказується, що у складі ціни є ПДВ, а також відображається сума. Але часом сторони цей момент втрачають, з-за чого виникають додаткові ризики — від конфліктів з контрагентами до судових розглядів.

Механізм оподаткування

Об’єктом оподаткування є операції з реалізації, включаючи безоплатну передачу. За замовчуванням будь-який продаж повинна обкладатися ПДВ, якщо не належить до винятків, що зазначені в Податковому кодексі. Крім того, якщо суб’єкт підпадає під певні умови, серед яких основним є невелика сума виручки, то може бути і звільнення від сплати ПДВ. У цьому разі з нього знімаються обов’язки платника, і реалізовані їм товари і послуги не обкладаються цим податком.

Платниками ПДВ є організації та підприємці, які застосовують основну систему оподаткування (ОСН). Закон вимагає, щоб до вартості товару вони нараховували суму цього податку і пред’являли до оплати покупцям. Зазвичай податок включається в ціну і виділяється у документах окремим рядком. У такому випадку питання про те, хто платить ПДВ, покупець або продавець, не варто. Отримавши від покупця кошти, продавець-платник податків повинен перерахувати податок у бюджет. При цьому він має право зменшити підлягає сплаті податок на суму вхідного ПДВ, що йому пред’являють постачальники в ціні товарів і послуг.

Звичайна практика

Щоб уникнути будь-яких різночитань найчастіше сума податку заздалегідь обчислюється і виділяється у документах окремим рядком. Тобто положення договору, що стосується ціни, зазвичай прописується приблизно так: вартість складає 236 000 рублів, у тому числі ПДВ-36 000 рублів. Це справедливо в тому випадку, якщо реалізується об’єкт, що обкладається ПДВ, і продавець є його платником, тобто не застосовує податкове звільнення або який-небудь спецрежим.

Хто повинен платити ПДВ — покупець або продавець — в зазначеному прикладі? Такий запис означає однозначне трактування. Зазначена остаточна вартість угоди, у складі цієї суми є ПДВ — її продавець повинен буде перерахувати до бюджету.

Якщо в договорі податок відсутній

Іноді з якої-небудь причини сторони угоди втрачаю необхідність відобразити в договорі умова про податок. Тоді виникає питання про те, чи входить його сума в ціну. Іншими словами, хто платить ПДВ — покупець або продавець, — якщо в договорі не вказано ПДВ?

З одного боку, в Податковому кодексі прописано, що продавець нараховує ПДВ додатково до вартості товарів або послуг. З цього може скластися враження, що ціна в договорі може бути вказано без урахування податку, адже він повинен нараховуватися «зверху».

З іншого боку, Цивільний кодекс вимагає, щоб зазначена в договорі вартість була остаточною. Якщо продавець «забув» включити в неї податок, то це не повинно бути проблемою покупця.

Тому, за склалася сьогодні практиці, підтвердженої в тому числі і рішеннями судів, відсутність у договорі згадки про ПДВ стає проблемою продавця. Адже платником податку є саме він, а значить, зобов’язаний забезпечити всі умови для сплати податку в бюджет.

Що робити, якщо продавець «забув» про податок

Отже, в інтересах сторін правильно прописати умови договору в частині ПДВ. Але буває, що цей момент упущений. Хто платить ПДВ — покупець або продавець — при таких обставинах? Це питання вирішується за домовленістю. Добре, якщо покупець погодиться сплатити суму податку понад вартості договору. У цьому випадку можна скласти додаткову угоду.

Однак покупець може відмовитися, і закон буде на його боці. Затребувати сплату податку продавець в такій ситуації не зможе навіть через суд. У цьому випадку арбітри керуватимуться постанова Пленуму Вищого арбітражного суду РФ від 30 травня 2014 року № 33. У пункті 17 цього документа сказано, що сума податку повинна бути врахована при визначенні остаточної ціни договору.

Тому все, що залишиться зробити за таких обставин продавцю, — сплатити ПДВ з власної кишені.

Як розрахувати податок, якщо про нього нічого не сказано в договорі

Отже, в договорі немає ніяких згадок про ПДВ. Як в цьому випадку прорахувати податок? Це буде залежати від того, про що домовилися сторони: хто платить ПДВ, покупець або продавець.

Якщо покупець погодився додатково сплатити податок, то ніяких особливостей при розрахунку немає. ПДВ буде дорівнює 18% (10%) від суми угоди. Якщо ж покупець відмовився, то продавцю слід виділити податку з отриманої від нього суми. В цьому випадку приймається так звана розрахункова ставка. Вона дорівнює 18/118 або 10/110 в залежності від того, за якою ставкою оподатковується об’єкт операції.

Пояснимо на прикладі. Продавець є платником ПДВ, а покупець — ні. В договорі вказана вартість 590 000 рублів, при цьому не містить жодних згадок про ПДВ. Продавець звернувся до покупця з пропозицією сплатити податок за ставкою 18% понад зазначеної в договорі ціни, але отримав відмову.

У цьому випадку буде вважатися, що зазначена в договорі ціна вже включають ПДВ за ставкою 18%. Розрахунок буде такий:

590 000 * 18 / 118 = 90 000 рублів — сума ПДВ;

Відповідно, дохід продавця після сплати податку складе 500 000 рублів.

Якщо одна із сторін застосовує УСН

Досить поширеною є ситуація, коли одна зі сторін угоди застосовує УСН. Хто платить ПДВ при «спрощенці» — покупець чи продавець?

У загальному випадку постачальник-упрощенщик ПДВ не платить, тому податок не нараховується і в ціну не включається. Виняток становлять окремі операції, а також ситуації, коли покупець просить продавця на «спрощенку» виділити податок у документах. У цьому випадку сплатити податок буде зобов’язаний продавець, незважаючи на те, що він застосовує УСН. Оплаті підлягає податок, виділений продавцем до рахунку-фактурі.

Інший приклад — коли продавець на ПІДСТА, а покупець — на УСН. Реалізація товару неплатнику ПДВ не знімає з продавця обов’язку сплатити цей податок. Тому в документах доцільно вказати суму угоди і виділити ПДВ. Для покупця на УСН це не тягне ніяких наслідків — він повинен сплатити загальну суму, зазначену в договорі.

Коли податок сплачується покупцем?

Іноді в умовах договору міститься положення про те, що ціна відображається без урахування ПДВ. При таких умовах хтось платить ПДВ — продавець чи покупець? Якщо при цьому з обставин угоди або інших умов угоди не слід зворотного, то покупець зобов’язаний сплатити суму податку, крім зазначеної в договорі ціни. Таке роз’яснення міститься у згаданій вище постанові Пленуму ВАС № 33.

Отже, рішення питання, хто платить ПДВ — покупець або продавець, якщо в договорі немає згадки про податок, — залежить від конкретних обставин. В більшості випадків цей обов’язок залишається за продавцем. Чітко прописати в договорі умови, пов’язані з цим податком, в інтересах обох сторін. Проте більшою мірою обережність необхідно проявляти продавцеві, адже необізнаність або забудькуватість можуть встати йому в копієчку.

Comments are closed.