Хто платить ПДВ – покупець або продавець, якщо в договорі це не зазначено?

Звичайна практика

Щоб уникнути будь-яких різночитань найчастіше сума податку заздалегідь обчислюється і виділяється у документах окремим рядком. Тобто положення договору, що стосується ціни, зазвичай прописується приблизно так: вартість складає 236 000 рублів, у тому числі ПДВ-36 000 рублів. Це справедливо в тому випадку, якщо реалізується об’єкт, що обкладається ПДВ, і продавець є його платником, тобто не застосовує податкове звільнення або який-небудь спецрежим.

Хто повинен платити ПДВ — покупець або продавець — в зазначеному прикладі? Такий запис означає однозначне трактування. Зазначена остаточна вартість угоди, у складі цієї суми є ПДВ — її продавець повинен буде перерахувати до бюджету.

Якщо в договорі податок відсутній

Іноді з якої-небудь причини сторони угоди втрачаю необхідність відобразити в договорі умова про податок. Тоді виникає питання про те, чи входить його сума в ціну. Іншими словами, хто платить ПДВ — покупець або продавець, — якщо в договорі не вказано ПДВ?

З одного боку, в Податковому кодексі прописано, що продавець нараховує ПДВ додатково до вартості товарів або послуг. З цього може скластися враження, що ціна в договорі може бути вказано без урахування податку, адже він повинен нараховуватися «зверху».

З іншого боку, Цивільний кодекс вимагає, щоб зазначена в договорі вартість була остаточною. Якщо продавець «забув» включити в неї податок, то це не повинно бути проблемою покупця.

Тому, за склалася сьогодні практиці, підтвердженої в тому числі і рішеннями судів, відсутність у договорі згадки про ПДВ стає проблемою продавця. Адже платником податку є саме він, а значить, зобов’язаний забезпечити всі умови для сплати податку в бюджет.