Злочини з двома формами вини: кваліфікація, ознаки, відповідальність

Класифікація

КК передбачає різні склади злочини з двома формами вини. В цілому, всі вони поділені на навмисні діяння, що тягнуть тільки необережні наслідки, завдані і з необережності, і з умислом. В останню групу, наприклад, слід включити злочин, охоплюваний частиною 4 статті 111 КК. Винний умисно завдає потерпілому шкоду, передбачений ч. 1 цієї норми, – тяжкої шкоди здоров’ю. По 4 ч. ці дії тягнуть за собою наслідки у вигляді смерті людини. Таким чином, основна конструкція передбачає наслідки, як і кваліфікований склад. До першої групи відносять діяння, в яких присутні тільки необережні наслідки. Наприклад, згвалтування, що спричинило з необережності смерть жертви. В основній конструкції не передбачені тяжкі наслідки.

Кваліфікація злочинів з двома формами вини

Присутність в КК норми, які передбачають покарання за такі діяння, породжує постійні суперечки і приводить до великої кількості правозастосовних помилок. Зокрема, дискусійними подаються такі питання, як:

  • Обґрунтування необхідності присутності провини в двох різних формах в одному складі.
  • Встановлення віку суб’єкта діяння, що підпадає під ч. 4 ст. 111 КК.
  • Ймовірність замаху на злочини з двома формами вини.
  • Визначення співучасників.
  • На думку експертів, можна було б вважати виправданим застосування законодавчих норм, згідно з якими встановлюється покарання за діяння з формальними конструкціями, кваліфіковані види яких формують необережні наслідки. В цілому, як вважає ряд авторів, віднесення таких неправомірних вчинків до умисним є алогічним. Крім того, таке законодавче визнання не володіє істотним практичним значенням. Попередня діяльність (замах) та співучасть у таких діях неможливі. І, нарешті, існування таких законодавчих конструкцій не викликано кримінологічної обґрунтованістю.