Женевська конвенція, яка стала актом гуманізму

Вимога конвенції щодо поранених і полонених

Особливу увагу було приділено безпеці тих, хто опинився у ворожому полоні. Женевська конвенція 1949 року, що регламентує порядок поводження з військовополоненими, а також інтернованими особами з числа жителів, які не брали участь у бойових діях, вимагає збереження їх життя, здоров’я, пошани людської гідності, особистих прав, релігійних і політичних переконань. Також її пункти передбачають обов’язкове надання зазначеним категоріям осіб права на листування з рідними та отримання судових гарантій.

Щодо поранених військовослужбовців Женевська конвенція 1949 року не робить розмежування по їх приналежності до тієї або іншої сторони, яка бере участь у збройному конфлікті. Згідно з її положеннями, кожен в рівній мірі має право на надання йому медичного обслуговування.

З цього випливає вимога забезпечення безпеки фронтового та тилового медичного персоналу, а також всіх медичних об’єктів, устаткування і транспорту. З цією метою повинні використовуватися відповідні емблеми, розмір яких дозволяє бачити їх на значній відстані.