Заподіяння шкоди при затриманні особи, що вчинила злочин: поняття, умови правомірності. Ст. 38 КК РФ
Як показує практика, затримання злочинців у більше половини випадків здійснюється потерпілим, і близько 40 % – сторонніми суб’єктами і менше 10 % – співробітниками правоохоронних структур. Правила та умови правомірності при затриманні особи, яка вчинила злочин, мають особливе практичне значення. Вони забезпечують не тільки гарантії прав самих затриманих, але і затримують.
Підстави затримання особи, що вчинила злочин
Далеко не всякий акт затримання громадянина, причетного до протиправному діянню, вважається законним. Право на затримання особи, яка вчинила злочин, виникає, якщо:
- Суб’єкт вчинив закінчене діяння або частина його об’єктивної частини і намагається втекти. При цьому підставою для затримання зловмисника може бути не будь-яке, а тільки навмисне або необережне, що представляє високу суспільну небезпеку, злочин.
- Особу застали на місці діяння або безпосередньо після нього. У такому разі затримати зловмисника можуть і пересічні громадяни. В інших ситуаціях такі дії відносяться виключно до повноважень службовців правоохоронних структур.
- Особа, що затримує злочинця, переслідує 2 мети: доставляння винного в поліцію і припинення подальших протиправних дій. Вбивство при затриманні особи, яка вчинила злочин, або інша розправа над ним не допускається.
Громадяни, що затримують злочинця, повинні бути впевнені, що саме цей суб’єкт причетний до протиправному діянню. Іншими словами, зловмисник:
- пійманий на місці події;
- на нього вказують очевидці діяння;
- на підозрюваному, його одязі виявлені ознаки (сліди) злочину.
Виняток караності
В 1 частини ст. 38 КК РФ закріплено важливе правило, яким повинні керуватися особи, що затримують суб’єкта, вчинила протиправне діяння. Не визнається злочином заподіяння шкоди злочинцю при його затриманні для припинення ймовірних незаконних дій і доставлення його в поліцію, якщо іншими засобами затримати його було неможливо, і при цьому перевищення необхідних для цього заходів допущено не було.
Перевищенням заходів при затриманні особи, яка вчинила злочин, вважається їх явна невідповідність ступеня і характеру небезпеки, обставинам затримання, якщо винному без необхідності було завдано надмірний, не обумовлений обстановкою шкода. Такі дії тягнуть за собою відповідальність на загальних підставах, якщо були вчинені умисно. Відповідне положення закріплено у 2 частині ст. 38 КК РФ.
Пояснення
Як показує судова практика за ст. 38 КК РФ, ключовим критерієм правомірності дій осіб, що затримують винних у злочинах, виступає співрозмірність шкоди, завданої зловмисникам. Не допускається невідповідність шкоди:
- Тяжкості діяння. Наприклад, громадянину, викритому в кишеньковій крадіжці на незначну суму, можна нанести тяжкі тілесні ушкодження.
- Особи зловмисника. При затриманні рецидивіста, особливо небезпечного злочинця може бути заподіяна більш тяжкої шкоди, чим при припиненні протиправних дій особи, що здійснює їх вперше. Важливе значення має також стать, вік, кількість злочинців.
- Характером опору, що чиниться задерживаемым. Опір виражається в активних діях, які слід відмежовувати від непокори, тобто пасивного поведінки. Останнє проявляється, наприклад, у відмові громадянина піти в поліцію. Якщо особа не ухиляється від відповідальності, його місце проживання, особистість встановлено, підстави для заподіяння шкоди відсутні.
- Обстановці затримання. При військовому, надзвичайний стан допустимо застосовувати більш жорсткі заходи до злочинців.
Характеристика правомірності
Як випливає з положень статті 38 КК, заподіяння шкоди при затриманні особи, яка вчинила злочин, має бути мінімізовано. Оцінка виникли наслідків здійснюється при дослідженні всіх обставин, що склалися до моменту затримання.
За змістом 38 норми, припинення дій зловмисника можна розцінювати як суспільно корисне, правомірну поведінку. Затримання може здійснити як сам потерпілий або очевидці, так і інші громадяни. При цьому в статті прямо вказується на мета таких дій. Заподіяння шкоди при затриманні особи, яка вчинила злочин, має місце, як правило, при наданні їм опору, намагання втекти з місця подій.
Особливості законності дій
Умови правомірності припинення протиправної поведінки суб’єкта поділяють в науці відносяться до реалізації порядку затримання і підстави для застосування заходів примусу.
В якості підстави для затримання громадянина допомогою заподіяння йому, як правило, фізичної шкоди виступає вчинення ним посягання і прагнення ухилитися від відповідальності за це.
Доцільність дій затримує залежить більшою мірою від рівня суспільної небезпеки самого діяння і ряду інших факторів. У числі останніх, зокрема, враховується озброєність зловмисника, ймовірність вчинення ним нового протиправного дії і так далі.
Підставою для затримання громадянина шляхом заподіяння шкоди не можуть виступати, наприклад, такі злочини, як:
- Залишення в небезпеці.
- Наклеп.
- Порушення конфіденційності телефонних переговорів, листування, телеграфних та інших повідомлень.
- Образа.
Як правило, шкоди при затриманні наноситься вбивць, злодіїв, ґвалтівників, грабіжників, іншим особам, яка вчинила діяння, висока ступінь небезпеки яких очевидна.
Важливий момент
Підставою для заподіяння шкоди при затриманні особи, яка вчинила злочин, не можуть бути:
- попередня судимість;
- вік;
- негативна репутація громадянина;
- стан сп’яніння.
Ці та деякі інші індивідуальні особливості суб’єкта можна враховувати як додаткові обставини.
Обов’язкові умови
Заподіяння шкоди при затриманні особи, яка вчинила злочин, буде вважатися правомірним, якщо громадянин своїми діями висловлює небажання бути доставленим у правоохоронні органи, намагається втекти, висловлює погрози на адресу суб’єктів, що затримують його. При цьому така поведінка має бути готівковим. Воно повинно мати місце при безпосередній спробі затримати особу.
Порядок припинення незаконного поведінки
При затриманні злочинця необхідно керуватися положеннями статті 91 КПК. У цій нормі закріплено підстави для припинення протиправної поведінки громадянина, за яке може звинувачують позбавлення волі. У затримує особи повинна бути обґрунтована впевненість у причетності даного суб’єкта до злочину.
Складності застосування норм на практиці
Необхідно сказати, що юридичну оцінку процедури затримання як правомірного вчинку не можна строго погоджувати з обставинами, зазначеними у статті 91 КПК. Справа в тому, що в реальній ситуації затримує громадянин вчиняє дії в екстремальних умовах. Найчастіше він не завжди в змозі адекватно оцінити обставини і, відповідно, прийняти зважене, правильне рішення.
Затримання визнається законним, якщо воно здійснюється своєчасно та за необхідності. Якщо ж громадянин не намагається втекти, не представляє небезпеки для оточуючих, застосування насильницьких дій щодо нього не допускається.
Розглянемо приклад. Особа вчинила кишенькову крадіжку, після чого його стали переслідувати очевидці і потерпілий. Тікаючи від переслідувачів, злодій забіг у під’їзд житлового будинку і почав підніматися по сходах. В цей час потерпілий вистрелив у нього й поранив. В цій ситуації застосування насильницьких дій необхідності не було. По-перше, вчинений злочин не є тяжким, по-друге, зловмисникові все одно не вдалося б сховатися. В результаті при розгляді справи в суді потерпілий був притягнутий до відповідальності за нанесення тілесних ушкоджень.
Межі застосовуваних заходів
При оцінці правомірності заподіяної шкоди при припиненні злочинних дій велике значення має їх відповідність рівню і характеру небезпеки. Якщо до злочинця застосовані насильницькі дії, що явно не відповідають обставинам і категорії діяння, то вони тягнуть відповідальності за КК україни, якщо вчинені умисно.
Йдеться, зокрема, про самостійної розправі, самосуде над зловмисником. Розслідування, правова оцінка діяння, вменение і виконання покарання знаходяться в компетенції відповідних органів влади. Пересічні громадяни не наділені повноваженнями самостійно вершити суд над людиною, яке б тяжке діяння він не вчинив. В іншому випадку затримує особа сама стає злочинцем.
Висновок
На практиці далеко не завжди правоохоронним органам вдається своєчасно прибути на місце події і провести затримання зловмисника. Припинення протиправних дій іншої особи – громадянський обов’язок кожної людини. Однак при цьому не слід забувати про необхідність дотримуватися приписи законодавства. Затримання злочинця тільки тоді є законним, суспільно корисним, коли дотримані норми права.