Заперечення заперечення у філософії. Закон заперечення заперечення: приклади

Традиції та спадкоємність

Крім того, діалектичний матеріалізм у формулюванні цього закону визначає такі категорії, як старе і нове. Відмирає за необхідності все, що гальмує процес розвитку, веде в глухий кут або до застою. При цьому знищується початковий стан всієї минулої системи. Народжується ж те, що дає можливість жити і функціонувати далі, пристосовуватися до нових обставин, змінювати і збагачувати потенціал. Заперечення заперечення призводить до розв’язання суперечностей, яка називається «зняттям». У цьому процесі старе замінюється новим.

Заперечення і суперечності

Діалектична філософія передбачає, що в самому предметі, феномен або познающем суб’єкті закладена внутрішня протилежність. У процесі діяльності вона виявляється і починає заперечувати сама себе. Будь-яка форма, результат і напрямок розвитку демонструють нам цей процес, який вже вище порівнювався з чином спіралі. Причому вважається, що в такому русі закон заперечення заперечення визначає не тільки тип, але і час зміни. «Спиралевидность» безпосередньо пов’язана і з прискоренням розвитку, періоди якого відбуваються все швидше з кожним новим етапом. Тобто в діалектичній поняття «заперечення» є й позитивний сенс. Він зберігає в собі якийсь момент зв’язку між різними етапами процесу.