Загальне поняття і принцип добросовісності в цивільному праві

Заборони

Встановлюючи принцип добросовісності, законодавство закріплює обов’язок учасників правовідносин здійснювати правомірні дії при придбанні, реалізації та захисту своїх прав, а також виконання обов’язків. Інстанції, уповноважені розглядати спори, при винесенні рішень обґрунтовують свою позицію посиланнями на 9-10 ст. ЦК.

Додатково до зазначених вище приписам законодавство встановлює заборону для будь-якого суб’єкта отримувати блага зі свого несумлінної поведінки. Це обмеження також використовується при розгляді справ. Разом з тим в судових рішеннях несумлінне поведінка ототожнюється з незаконним. Це, в свою чергу, тягне за собою заборону на використання вигоди від нього.

Рівність учасників обороту

Воно передбачає реалізацію трьох принципів: справедливості, диспозитивності та сумлінності. Перший полягає в:

  • Гармонійне поєднання публічного та приватного інтересів.
  • Відновної природі норм.
  • Можливості захистити порушені інтереси.
  • Принцип диспозитивності передбачає:

  • Свободу договору.
  • Недоторканність власності.
  • Заборона на довільне втручання в приватні справи.
  • Безперешкодну реалізацію юридичних можливостей.
  • Ініціативність і самостійність учасників обороту.