Як здати дитину в дитбудинок? Чи можна здати власну дитину в дитбудинок

Обмеженість особистого простору

Про те, які діти в дитбудинках, розповість ще один факт, який характеризує життя в дитячих установах – тотальна неможливість вихованцям вести своє особисте життя. У дитячому будинку відбувається постійне порушення кордонів особистого простору – загальний душ, туалет, ніде усамітнитися зі своїми переживаннями і думками. Дитина звикає, що його постійно оглядають, за ним спостерігають чужі для нього дорослі і такі ж чужі й не завжди доброзичливі діти.

Відсутність відповідального ставлення

Проблемою для майбутнього життя людини, що виросла в дитбудинку, є неможливість навчитися нести відповідальність за своє життя і свої дії. З одного боку, постійна відсутність проблем з щоденними турботами про те, де взяти їжу і як випрати брудний одяг полегшують життя, з іншого боку, вихованець звикає, що хтось повинен виконувати цю роботу для нього щодня.

Підводячи підсумок, можна сказати, що питання про передачу власного дитини в дитячий будинок у кожній конкретній ситуації завжди вирішується індивідуально. Можливо, іншого виходу немає. Це питання морально-етичного плану і кожен на нього відповідає по-своєму. Дуже важливо, щоб в разі позитивної відповіді – так, віддати — це відбулося при повному розумінні того, що умовою формування успішної особистості кожної дитини може бути тільки сім’я. З цим твердженням погодяться всі – від психологів, педагогів до самих дітей – вихованців дитбудинків.