Як скасувати заповіт: порядок та підстави. Судова практика

1

Незважаючи на те що остання воля людини – його незаперечне право розпорядитися своїм нажитим працею майном, досить часто залишений заповіт стає причиною розладів серед родичів померлого. Наступники нерідко бувають не згодні з розподілом майна, про яке стає відомо після відкриття спадщини. В цьому випадку у них виникає питання про те, чи можна змінити або скасувати заповіт. Дане питання чітко регулюється законом.

Добровільна скасування і зміна

Заповідальне розпорядження є виключним правом спадкодавця, і ніхто з родичів і потенційних спадкоємців не може чинити тиск на вираження волевиявлення заповідача. У відповідності з російським законодавством, заповіт є односторонньою угодою.

При визначено обставин, що склалися вже складений і завірений документ, який розподіляв майно між спадкоємцями, може бути змінений частково або взагалі втратити чинність у повному обсязі.

Як скасувати заповіт на квартиру за життя

Для цього упорядника достатньо звернутися в нотаріальну контору і написати заяву про скасування або внесення змін в раніше складений документ.

Заява має містити відомості про особу спадкодавця (ПІБ та адресу), дані про нотаріуса, який запевняє документ, адресу контори і безпосередньо розпорядження про скасування (визнання недійсним попереднього заповіту). Заява завіряється і оформлюється згідно з вимогами закону, після чого спадкодавець вправі скласти новий заповідальний документ.

Наслідки скасування

Новий текст документа може частково містити колишні розпорядження укладача чи бути змінений в повному обсязі.

Заповіт, скасоване наступним заповітом, втрачає силу. Новий складений документ визнається останньою волею спадкодавця, навіть якщо не містить в собі відомості про скасування попереднього.

Коли новий заповіт може бути скасовано

Виняток складають наступні обставини:

  • У разі визнання останнього залишеного заповідачем документа недійсним (в судовому порядку) виконанню підлягає попередній заповіт.
  • Остання воля громадянина, оформлена в надзвичайних обставин, може бути визнана останньою волею померлого, якщо її зміст не суперечить змісту раніше складеного заповідального документа.
  • Скасування заповідального розпорядження на права спадкування грошових вкладів можлива тільки за розпорядженням спадкодавця в тому банку, де знаходиться внесок.

Визнання недійсності

Інший спосіб, як скасувати заповіт на квартиру, крім добровільного, прижиттєво неможливий.

Після відходу з життя спадкодавця родичі померлого, його законні спадкоємці мають право на скасування заповідального розпорядження в порядку судового провадження. Можливо це у випадку прижиттєвого визнання заповіту недійсним.

Перед тим як скасувати заповіт, у суду повинні бути достатні законні підстави. Збір доказової бази – прерогатива позивача.

Оспорювання заповіту

Звернутися до суду і оскаржити останню волю померлого мають право особи, інтереси яких порушені (потенційні спадкоємці). Право звернення до суду з подібною заявою з’являється тільки після відкриття спадщини і оголошення заповіту, але ні в якому разі не за життя спадкодавця.

Заповіт не може бути оскаржене на підставі наявних у тексті документа описок і незначних порушень порядку оформлення.

Оспорювання окремих розпоряджень заповіту не веде до скасування документа в цілому. Суд може визнати недійсними ті розпорядження спадкодавця, які порушують права окремих спадкоємців, а решта завещательные розпорядження (не несучі порушення прав зацікавлених осіб) залишити в силі.

Підстави для оскарження

Перед тим як скасувати заповіт на спадщину у спадкоємців повинні з’явитися вагомі підстави для звернення в суд. В якості них можуть послужити:

  • Порушення прав обов’язкових спадкоємців. Це найпоширеніша підстава у судовій практиці. Якщо заповідач при складанні документа не включив у список спадкоємців, які за законом мають право на отримання обов’язкової частки у спадщині, то така частка буде виділена в судовому порядку.
  • Волевиявлення особи, який на момент оформлення заповіту не здатною віддавати звіт своїм діям або перебував у стані афекту, підлягає скасуванню. Припустимо, спадкодавець був психічно хворий і не віддавав собі звіту про те, що робить, або переживав сильні душевні хвилювання. Зрозуміло, якщо такий факт вдасться довести в суді.
  • Заповідальне розпорядження, залишене під тиском. Якщо стосовно спадкодавця застосовували насильницькі дії і чинили тиск, можливо, загрожували здоров’ю та життю його або його близьких, то, беручи до уваги підтверджені факти, суд може скасувати заповіт в повному обсязі.
  • Сумніви в дійсності заповіту можуть послужити підставою для скасування.

Способи доказування

Так як недійсність документа визнається тільки в судовому порядку, то і висунуті вимоги повинні бути доведені.

Чи можна скасувати заповіт і наскільки це реально? Сам доказовий матеріал повинен бути достатнім для прийняття позитивного рішення і ґрунтуватися не тільки на умовиводах зацікавлених осіб.

Розглянемо, що може виступати в якості доказів.

Спадкоємцю, що належить до обов’язковим в силу закону, необхідно надати документи, що підтверджують його кровне споріднення або подружні стосунки з померлим:

  • Якщо спадкоємець – неповнолітня або непрацездатна дитина, обов’язково потрібно свідоцтво про народження або довідка про інвалідність.
  • Непрацездатний чоловік померлого надає документи, що підтверджують його непрацездатність і подружні зв’язки (свідоцтво про шлюб, довідка про інвалідність, пенсійне посвідчення або довідка з ПФР).
  • Непрацездатним утриманцям померлого буде потрібно трохи більше доказів. Як скасувати заповіт в даному випадку? Таким спадкоємцям, якщо вони не перебували з померлим в родинних зв’язках, необхідно довести факт проживання з спадкодавцем та знаходження на його утриманні. Тривалість проживання повинна становити не менше року до настання смерті.

Непрацездатним родичам, що не входять в коло спадкоємців, покликаних до прийняття спадщини, потрібно доведення факту їх змісту спадкодавцем незалежно від спільного проживання.

Перед тим як скасувати заповіт, необхідно зібрати всі збереглися документальні докази того, що померлий надавав зміст обов’язкового спадкоємця, а також показання свідків.

  • Якщо позовні вимоги ґрунтуються на нездоровому душевному стані заповідача внаслідок хвороби або аффектного стану на момент складання документа, то доведеться вдатися до проведення посмертної судово-психіатричної експертизи або комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи при наявності достатніх на те підстав.
  • Якщо, на думку позивачів, заповіт складено під чиїмось тиском або в результаті насильницьких дій, то в якості доказів можуть виступати: свідчення, відео – і фотозйомка, аудіозаписи і тому подібні матеріали.
  • При оспорювання заповіту, що викликає сумніви в його автентичності, призначається почеркознавча експертиза.
  • Згідно з даними статистики, найбільш часто вживаним підставою для скасування заповіту є друга з перерахованих причин. Саме по собі це не дивує, в силу того, що зазвичай спадкодавцями виступають досить літні люди, які не завжди відповідають за свої дії внаслідок хвороб і вікових змін.

    Особливості подання заяви

    Розгляду оспорювання останнього розпорядження померлого – юрисдикція федеральних районних судів.

    Як скасувати заповіт і в який термін це можна зробити? Загальний строк давності за позовами про скасування даного документу складає три роки.

    Якщо підставою для скасування служить доказ незадовільного стану померлого на момент складання документа, то строк позовної давності скорочується до одного року.

    Звернутися до суду із заявою про оспорювання заповідального документа мають право:

    • Спадкоємці, які претендують на отримання обов’язкової частки у спадщині заповідача.
    • Спадкоємці, які були включені в раніше складений заповіт.
    • Державні органи, що діють від імені держави, що претендують на спадкування майна померлого (виморочного майна).

    У разі винесення судом рішення про скасування останнього заповіту громадянина, то виконанню підлягає заповіт, який було складено раніше.

    Якщо іншого заповіту померлий не залишав, то після скасування останньої волі померлого до спадкування закликаються родичі спадкодавця згідно з визначеною законом черговості.

    Нікчемне заповіт

    Визнання заповіту нікчемним не вимагає судового доказування і тягне за собою його скасування.

    Нікчемність одностороннього правочину визнається за наявності наступних підстав:

    • Документ складений з грубими порушеннями вимог закону (не вказані суттєві відомості про наследодателе, немає його підпису або документ підписано довіреною особою (рукоприкладчиком) у той час, як заповідач був в змозі самостійно поставити підпис, можливо, відсутня печатка на документі).
    • Якщо на момент складення заповіту спадкодавець був визнаний недієздатним у судовому порядку. Дана підстава не відноситься до випадків, коли рішення про визнання недієздатності було винесено після складання документа.
    • Документ засвідчений (завірений) особою, що не мають на це законного права.

    Щоб визнати заповіт, складений з істотними порушеннями закону, нікчемним, досить звернутися до нотаріальної контори з відповідною заявою.

    Перед тим як подавати заяву на прийняття спадщини, приймач повинен поставити у нотаріуса відмітку про те, що заповіт не скасовано. Спадкоємець, зазначений у документі, повинен з’явитися до нотаріуса, удостоверившему останню волю померлого, зі своїм паспортом і зі свідоцтвом про смерть (оригіналом). Нотаріус зробить відмітку у вигляді штампа або напису.

    Comments are closed.