Як оформити угоду про розірвання договору?

Віктор Кузьмін
1 minute

Якщо сторони прийшли до того, що подальші їх дії в рамках конкретного договору небажані або не мають сенсу, то їм слід відмовитись від взятих на себе зобов’язань. Але зробити це потрібно у відповідності з чинним законодавством. А воно вимагає для цього укласти угоду про розірвання договору.

Тонкощі договірних зобов’язань

В основі будь-яких договірних відносин за Цивільним кодексом Росії лежить принцип свободи. По ньому кожна із сторін вільна у своєму виборі. Обидва учасники беруть на себе певні зобов’язання, порядок виконання яких чітко прописаний в тексті договору. Але часом трапляється така ситуація, коли одна з сторін з об’єктивних причин не в змозі далі слідувати прийнятим правилам і дотримуватися домовленості. В цьому випадку для супротивної сторони створюється певна загроза, яка може обернутися для неї серйозними збитками. Щоб уникнути подібних наслідків, потрібно своєчасно скласти угоду про розірвання договору.

Воно дозволить запобігти можливий конфлікт і вирішити питання мирним шляхом. Причому вигода від такого рішення буде обопільною. Один з учасників звільнить себе від небажаних обов’язків, а інший позбудеться від необхідності витрачати час і кошти на доказ своїх прав. Угода про розірвання договору – це свідоме рішення двох, викликане непередбаченими обставинами.

Шляхи вирішення конфлікту

Закон встановлює, що сторони можуть розірвати будь укладений договір тільки в двох випадках:

  • Якщо одна з двох боків його порушила.
  • За взаємною згодою.

    • У першому випадку учасникам доведеться розбиратися, докладно вивчаючи всі причини. Саме тому другий варіант завжди кращий. Результатом обопільного бажання якраз і є угода про розірвання договору, в якому одна зі сторін обов’язково є ініціатором. Зазвичай таке рішення є вимушеним, але необхідним заходом. Зробити це потрібно ще й для того, щоб виключити можливість судового розгляду. Звичайно, закон врегулює будь-яку ситуацію. Але кому потрібні позовні заяви і довгі засідання? Це може призвести лише до втрати часу, коштів і репутації. Краще вирішити все самостійно, погодивши всі наслідки розриву. Стороннє втручання знадобиться тільки в тому випадку, якщо одна із сторін буде категорично проти подібної угоди.

    Суть документа

    Для того щоб скласти подібний документ, необхідно зрозуміти його суть. Наприклад, дві сторони спочатку уклали договір про співпрацю, а потім з’ясувалося, що хтось із них просто не зможе виконати взяті на себе зобов’язання. В результаті обидва вирішили розірвати наявне угоду. Новий документ вийде, по суті, дуже схожим на той, що був складений спочатку.

    Причому підписати його мають ті ж відповідальні працівники або їх повноважні представники. Зразок розірвання договору можна скласти самостійно, якщо послідовно викласти на папері наступну інформацію:

  • Найменування документа.
  • Дата і місце його складання.
  • Перерахування представників з підтвердженням їх повноважень.
  • Основний зміст. Тут йдеться про те, що обидві сторони уклали дану угоду, та викладається суть домовленості:

    – по-перше, прийнято рішення розірвати існуючий договір з обов’язковим зазначенням його дати і номера;
    – по-друге, визначений момент (день), з якого дана угода вступає в силу.

  • Документ обов’язково повинен бути складений неодмінно в двох примірниках, щоб перебувати у кожної із сторін.
  • У висновку зазначаються обидва юридичних адреси з підписами керівників та печатками.

    • Порядок дій

    Розірвати будь-який договір можна лише дотримуючи певні правила. Повинен бути дотриманий порядок розірвання договору:

  • Якщо одна сторона прийшла до такого рішення, то вона спочатку повинна направити лист з такою пропозицією другому учаснику, докладно виклавши всі причини.
  • Наступним етапом має бути складання відповідної угоди. Правда, зробити це можна буде тільки за умови обопільної згоди. Якщо такого не буде досягнуто і умови первинного договору виявляться порушеними, то друга сторона має повне право звернутися в суд.

    • Щоб цього не сталося, сторони намагаються обговорювати подібну ситуацію заздалегідь. Краще всього, якщо це буде відображено в одному з пунктів первинної домовленості. Тоді в угоді можна буде на нього спертися. Тобто сторони вже на самому початку повинні передбачити всі обставини, не виключаючи жодної можливість. Тоді будь-яка екстрена або непередбачена ситуація не зможе нікому нашкодити.