Взаємозалік між організаціями. Угода та акт про заліку взаємних вимог

Відповідно до положень законодавства, взаємозалік між організаціями являє собою метод припинення зобов’язань стосовно поставки товарів, виконання робіт, надання послуг. Він допускається при дотриманні ряду умов. Розглянемо докладно, як здійснюється взаємозалік між організаціями.

Загальні відомості

Проведення взаємозаліку нерідко розглядається в якості одного із способів здійснення розрахунків між суб’єктами. Це обумовлюється тим, що він відображається в бухгалтерському обліку аналогічно фінансових операцій. Між тим, слід сказати, що взаємозалік між організаціями має ряд особливостей. Це досить складна і комплексна операція. В її здійсненні повинні брати участь не тільки фінансові і бухгалтерські служби, але і постачальницько-побутові, юридичні та інші відділи підприємств. Тісна співпраця і взаємодія цих підрозділів забезпечить юридично правильне оформлення операції.

Специфіка

Згідно ст. 410 ЦК, повне або часткове припинення зобов’язань, термін яких ще не настав, не зазначений або визначений моментом вимоги, допускається шляхом заліку. Для цього достатньо заяви одного з учасників відносин. Одні і ті ж господарюючі суб’єкти, як правило, виступають в якості сторін двох і більше зобов’язань, згідно з якими виникають зустрічні однорідні вимоги.

Розглянутий спосіб використовується, в основному, при наявності різних договорів, укладених цими особами. Однак на практиці взаємозалік між організаціями можливе і у разі, коли підприємства виступають як учасники одного зобов’язання. Наприклад, при неналежному виконанні умов договору комісіонером комітент може пред’явити йому претензію. Він має право вимагати сплати штрафу і відшкодування збитку. Дані вимоги можуть пред’являтися до заліку зустрічних, що стосуються виплати комісійної винагороди.

Ключові ознаки

Вимоги, що підлягають заліку, мають зустрічним характером. Кожен господарюючий суб’єкт має певне зобов’язання. Відповідно, до нього звертається вимогу іншої сторони. Разом з цим він є кредитором, оскільки у другого учасника перед ним є зобов’язання. Значить, будучи боржником, він вправі пред’являти вимоги. Розглянутий спосіб погашення використовується в однорідних зобов’язання. Це означає, що вимоги повинні стосуватися одного предмета. Як правило, їм виступають гроші.

Особливості виникнення

За положеннями чинного законодавства, якщо зобов’язання дозволяє визначити, чи передбачає день виконання або тимчасової період, протягом якого воно має бути погашено, то реалізація умов договору здійснюється у вказану дату або в межах встановленого строку. Підприємство, яке має перед іншим господарюючим суб’єктом заборгованість, може пред’явити останньому однорідну претензію. Але це допускається лише після настання визначеного для її погашення строку, не раніше.

Специфіка погашення

Взаємозалік між організаціями при еквівалентності зобов’язань здійснюється в повному обсязі. На практиці така ситуація має місце далеко не завжди. Якщо вимоги не дорівнюють один одному, то більший з них, що погашається частково, в розмірі, еквівалентному величиною меншого. З цього випливає, що більш об’ємне зобов’язання збережеться в решти. При цьому менші вимоги припиняться в повному обсязі. Розглянемо приклад. Підприємство має зобов’язання перед іншою компанією в розмірі 400 р., а друге перед першим – в сумі 250 р. У випадку взаємозаліку остання вимога повністю припиниться. А зобов’язання першої компанії збережеться в розмірі 150 р. Законодавство допускає взаємозалік між трьома організаціями. При цьому кожне зобов’язання повинно мати зазначені вище ознаки.

Винятки

Вони визначені у ст. 411 ЦК. У нормі вказані обставини, при наявності яких не допускається коригування боргу розглянутим способом. Зокрема, це стосується зобов’язань:

Цей перелік вважається відкритим. В договорі або законодавчих положеннях можуть передбачатися й інші випадки, при яких не можна укласти угоду про заліку взаємних вимог.

Загальні правила здійснення операції

Як було зазначено вище, в якості підстави для використання розглянутого способу розрахунку між суб’єктами виступає наявність взаємної заборгованості. Складність при здійсненні операції, як правило, пов’язана з тим, що компанія має в більшості випадків зобов’язання перед кількома контрагентами. Тому при виявленні взаємного боргу найчастіше виникають помилки. Для їх запобігання треба:

Оформлення

Згідно з положеннями законодавства для здійснення операції досить заяви від одного з учасників відносин. При цьому вона повинна бути зафіксована документально. Для цього може складатися дво – чи тристоронній акт. Закон також допускає оформлення протоколу про зустрічному погашення зобов’язань. Також учасники відносин можуть укласти угоду про заліку взаємних вимог.

Будь-який із зазначених документів буде виступати в якості юридичної підстави для відображення операції в бухгалтерському обліку підприємств. Крім цього, при їх наявності не виникне спорів з податковою службою. Також слід сказати, що угода про взаємозалік або інший документ, що фіксує здійснення операції, необхідний для юридичного відділу компанії. Законодавство не допускає її здійснення без згоди контрагента. В іншому випадку другий учасник відносин має право подати в суд і стягнути заборгованість.

Поширена схема

Для наочності можна розглянути наступний приклад взаємозаліку. Між підприємством-покупцем (А) і компанією-постачальником (Б) був підписаний договір. У відповідності з ним перша фірма прийняла зобов’язання по оплаті продукції, доставленої другим учасником відносин. У бухгалтерському обліку була відображена дебіторська заборгованість постачальника і кредиторська – покупця. Ці компанії також підписали договір підряду. За його умовами зазначена вище фірма Б зобов’язалася сплатити підприємству А виконану ним роботу. Відповідно, у бухгалтерському обліку була відображена дебіторська заборгованість компанії А і кредиторська – Б. У зазначених компаній є зустрічні зобов’язання. Керуючись нормами ЦК, вони підписали угоду про взаємозалік. Згідно з документом:

Ця схема вважається найбільш поширеною на практиці.

Акт взаємозаліку між організаціями: зразок

Цей документ виступає одним із способів оформлення операції. До нього пред’являються певні вимоги. У відповідності зі ст. 9 (п. 1) Закону “Про бухоблік” усі факти господарського життя повинні супроводжуватися виправдувальними документами. Вони виступають в якості первинних облікових паперів. До цієї ж категорії належить і акт взаємозаліку між організаціями. Зразок документа містить обов’язкові реквізити. Ними є:

Додатково

Відповідно до п. 3.12 ГОСТ присутній на документі реєстраційний номер складається з порядкового, який допускається доповнювати на розсуд підприємства громадського харчування або торгівлі індексом справи за номенклатурою, інформації про виконавців, кореспонденті та ін. При проведенні взаємозаліку складається акт звірки. Він оформляється усіма учасниками операції. Реєстраційний номер цього документа включає в себе номери документів від кожної сторони. Вони проставляються через косу лінію в порядку зазначення учасників. Невід’ємним елементом обов’язкових реквізитів виступає і підпис. Вона включає в себе найменування посади, безпосередньо автограф та його розшифровку. Акт взаємозаліку повинен містити відомості про його сторонах. Відповідно, у документі мають бути підписи цих учасників. Аналогічне правило діє і при складанні угоди або протоколу про взаємозалік між підприємствами. Після підписання документів відомості про виконаної операції повинні бути відображені в бухгалтерському обліку.